Кількість офіційних скарг на дії ТЦК зросла до рекордних показників, а правоохоронці вже відкрили десятки кримінальних проваджень.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість скарг від громадян щодо порушення прав з боку роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) зросла у понад 300 разів.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець Дмитро Лубінець заявив, що відеодокази конфліктів часто «зникають» через відсутність або вимкнені боді-камери у військкомів.
ТСН.ua зібрав головне із виступу омбудсмана щодо роботи ТЦК під час засідання Тимчасової слідчої комісії в парламенті.
Причини відсутності відеодоказів конфліктів ТЦК та громадян
Дмитро Лубінець заявив, що чимало військових ТЦК з груп оповіщення, що здійснюють мобілізаційні заходи, ігнорують вимогу носити боди-камери.
«Станом на сьогодні, можу сьогодні офіційно проінформувати шановних народних депутатів, що точно не всі групи оповіщення мають ці боди-камери», — зазначив Лубінець.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінец / © скриншот з відео
Він зазначив, що кожного разу, коли Офіс Омбудсмана ініціює перевірку інцидентів за участю ТЦК, вони насамперед з’ясовують наявність записів із нагрудних камер.
Однак, за словами Лубінця, відомство отримує стандартні пояснення: обладнання або не функціонувало, або взагалі не було видане працівникам через брак коштів.
«Тому я можу сказати, що на даний час точно не розповсюджене явище — боди-камери. Користуючись нагодою, я прошу, щоб ви, як народні депутати, в якості однієї з пропозицій, терміново вимагали від відповідних структур обов’язкове фізичне знаходження боди-камер ввімкненими, а якщо немає відео з тих боди-камер, то автоматично зараховувалися слова з боку громадян України, а не навпаки», — каже омбудсман.
Реальні масштаби скарг на ТЦК в Україні
Лубінець розповів, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, кількість скарг на порушення прав громадян з боку представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) зросла у 333 рази.
Омбудсман навів статистику, у якій зазначено що у 2022 році до відомства надійшло 18 скарг, а у 2023 році — 514. У 2024 році кількість офіційних звернень зросла 3312, а у 2025 році показник сягнув позначки 6127 скарг.
Як наголосив Лубінець, що порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення, кількість скарг збільшилася у сотні разів.
«Це кількість звернень, які ми офіційно отримали від громадян України щодо можливого порушення їхніх прав. Зверніть увагу на 2022 рік. Всього лише 18 громадян України звернулись до мене, що їхні права були порушені. Певно всі пам’ятають, що у 2022 році громадяни України стояли в чергах до територіальних центрів комплектування, щоб добровільно прийматися до сил оборони», — зазначив омбудсман.
Водночас він зазначив, що на основі звернень Офісу омбудсмана у 2025 році було розпочато 34 кримінальних провадження стосовно представників ТЦК.
Окрім того, було ініційовано щонайменше 60 службових розслідувань. Підсумки цих перевірок Дмитро Лубінець планує представити у межах офіційної доповіді перед народними депутатами у Верховній Раді.
Які області найбільш проблемні
Дмитро Лубінець розповів, що офіс щомісяця аналізує скарги на дії ТЦК у розрізі регіонів. За його словами, масштаби порушень значною мірою залежать від керівника обласного ТЦК та СП.
За словами омбудсмана найгірша ситуація спостерігалася довгий час на Тернопільщині, де до мобілізаційних заходів залучали не працівників ТЦК.
«У Тернопільському регіоні був запущений пілот, де військовим частинам дозволили самостійно проводити мобілізаційні заходи. Це автоматично вилилося в десятки звернень щодня», — пояснив Лубінець.
За словами Лубінця, реальна кількість порушень щодо роботи ТЦК значно вища за офіційну статистику / © колаж ТСН.ua/pixabay.com
Натомість Лубінець навів Хмельниччину як приклад відносно коректної роботи ТЦК, закликавши масштабувати цей досвід.
Водночас він згадав про грубі порушення на Харківщині, зокрема побиття адвоката та кримінальні справи проти військових на Тернопільщині.
За словами Лубінця, реальна кількість порушень значно вища за офіційну статистику: окрім прямих скарг, його офіс зафіксував ще понад п’ять тисяч випадків за матеріалами у ЗМІ та соцмережах.
«Ми додатково фіксуємо ще щонайменше 5–5,5 тисяч звернень на підставі публікацій у ЗМІ та соцмережах. Але навіть ці цифри не показують повної картини», — зазначив він.
Порушення під час ВЛК
За словами уповноваженого з прав людини, до Офісу омбудсмана надійшло понад 1700 звернень від громадян щодо порушення прав людини та законодавства під час проходження військово-лікарських комісій (ВЛК).
«Упродовж 2025 року я отримав понад 1700 звернень від громадян України з питань охорони здоров’я, медичного забезпечення та проходження ВЛК військовозобов’язаними особами та військовослужбовцями», — повідомив Лубінець.
Він зазначив, що найбільш поширеним порушенням є швидке проходження самої процедури ВЛК.
За його словами:
- не перевіряється медична документація;
- не проводиться огляд військовозобов’язаних або військовослужбовців;
- рішення ухвалюють «дуже швидко».
Окрім того, Лубінець зауважив, що доволі часто лікарі ВЛК не можуть дати пояснення, на підставі чого було ухвалено рішення про придатність або непридатність до військової служби тієї чи іншої людини.
Лубінець заявив, що найбільш поширеним порушенням є швидке проходження самої процедури ВЛК / © ТСН.ua
«У нас є випадки, коли громадяни України потрапляли до окремих підрозділів, наприклад штурмових військ, маючи зафіксовані в медичній документації серйозні проблеми зі здоров’ям. Зокрема, мали проблеми з хребтом. Йдеться проте, що коли людина навіть теоретично не може вдягнути бронежилет», — відзначив омбудсман.
Лубінець зазначив, що багато заявників не відмовляються від служби, а просять врахувати медичні обмеження для конкретних підрозділів.
«Знову ж таки, дуже часто самі громадяни України, які звертаються до нас, наголошують, що вони ніколи не відмовлялись від проходження військової служби, але згідно з їхніми медичними документами або медичного стану вони не можуть проходити службу в окремих частинах. Але при цьому вони готові доєднатися до Сил оборони. Це одне з питань, які треба точно юридично врегулювати», — сказав Лубінець.
Хоча омбудсман не може скасовувати рішення ВЛК, при порушеннях прав він звертається до Генштабу, ВСП, правоохоронців, а також до Центральної та обласних ВЛК.
За словами уповноваженого, головна мета — не просто знайти винного, а системно змінити підхід для запобігання порушенням у майбутньому.
Водночас він наголосив на неминучості відповідальності для тих, хто вже скоїв правопорушення.
ТЦК не мають права затримувати та утримувати громадян
Омбудсман Дмитро Лубінець розкритикував методи роботи ТЦК. Він зазначив, що працівники ТЦК не мають права затримувати, арештовувати чи утримувати громадян, а робота без розпізнавальних знаків та з приховуванням облич робить їхні дії незаконними й анонімними.
Також він зауважив, що особливе занепокоєння викликає практика вилучення телефонів у громадян, через що мобілізовані фактично зникають для рідних на кілька днів, поки не опиняться на полігоні.
Читайте також
«У нас є випадки, коли внаслідок того, що забирають мобільні телефони, родичі не знають, де фізично знаходиться людина. Інколи минає кілька днів, поки мобілізований знаходить спосіб зателефонувати з полігону і сказати: „Я вже військовий, я на тренуванні», — зазначив омбудсман.
Лубінець переконаний, що війна не скасовує права людини, адже саме повага до закону відрізняє Україну від агресора.
За його словами, самі військові командири на фронті не підтримують таку «вуличну» мобілізацію, бо потребують вмотивованого поповнення, а не людей, затриманих силою.
Читайте також
Водночас він зауважив, що наразі публічний розголос залишається єдиним робочим інструментом боротьби зі свавіллям та неналежними умовами в пунктах збору.
«Наші герої на передовій воюють саме за демократію та права людей. Ми зобов’язані діяти виключно в межах своїх компетенцій, незважаючи на важку ситуацію на фронті», — підкреслив Лубінець.
