Мобілізація в Україні сьогодні стала темою номер один, проте за офіційними звітами часто ховаються реалії, про які не прийнято говорити вголос. Станом на 17 травня 2026 року, ситуація з комплектуванням підрозділів та дисципліною всередині армії викликає дедалі більше запитань, на які відверто відповів командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро Філатов (позивний «Перун»). Його слова про стан справ на передовій стали справжнім холодним душем для суспільства.
📌 Коротко про головне:
- Командир «Перун» заявив про системні проблеми з дисципліною та випадки СЗЧ.
- Військовий розповів про бійця, який самовільно залишав частину 16 разів.
- На полігонах накопичується надлишковий особовий склад, поки фронт потребує ротації.
Мобілізація в Україні: чому система дає збій
За словами комбата, мобілізація в Україні наразі стикається з парадоксальною ситуацією: поки одні підрозділи критично потребують людей, на полігонах накопичується надлишковий особовий склад. «Нам достеменно відомо, що на полігонах перебуває велика кількість підготовлених бійців, яких вводять у бій лише тоді, коли підрозділи несуть втрати. Це свідчить про системні прогалини в управлінні ресурсами», — зазначає Філатов в інтерв’ю «24 Каналу».
Мобілізація в Україні не може бути ефективною без залізної дисципліни, проте реальність виявляється значно складнішою. Командир наголошує, що випадки самовільного залишення частини (СЗЧ) стали справжнім бичем сучасної армії, перетворившись для декого на своєрідний «вид спорту».
Читайте також: Ворожі дрони атакують Україну: що насправді відбувається прямо зараз і чому влада терміново звертається до громадян?
«Рекордсмени» СЗЧ: як воюють ті, хто не хоче
Найбільш приголомшливим моментом розмови стала історія про військовослужбовця, який встановив своєрідний антирекорд. Мобілізація в Україні часто наштовхується на небажання окремих осіб виконувати свій обов’язок, що призводить до катастрофічних наслідків для морального духу підрозділів. «Я спілкувався з хлопцем, який був 16 разів у СЗЧ. Він відверто каже: я не хочу воювати. Як тільки мене ставлять у штат і дають бойове завдання — я йду в СЗЧ», — розповідає «Перун».
Ця ситуація демонструє, що мобілізація в Україні потребує не лише кількісного поповнення, а й якісних змін у законодавстві та системі покарань. Адже поки одні героїчно тримають оборону, інші знаходять лазівки, щоб уникати відповідальності, постійно повертаючись через бюрократичні процедури.
Читайте також: Російська пропаганда вийшла з-під контролю: що сталося після нічної «бавовни» у Москві?
Що чекає на військових далі?
Ситуація на фронті залишається напруженою. Ворог продовжує використовувати тактику малих піхотних груп та інфільтрації, накопичуючи живу силу на Запорізькому та Донецькому напрямках. Мобілізація в Україні у цьому контексті має стати механізмом, що забезпечує ротацію, адже втомлені бійці не можуть тримати фронт вічно. Філатов наголошує: зміни в армії мають базуватися на реальному досвіді тих, хто перебуває в окопах, а не на паперових звітах.
Тим часом у Верховній Раді вже готують важливі зміни. Нові законопроєкти передбачають обов’язкову ротацію після 90 днів на фронті та чіткі умови для демобілізації. Чи допоможе це виправити ситуацію, яку висвітлила мобілізація в Україні, — покаже час. Проте вже зараз зрозуміло: армія потребує не лише нових людей, а й кардинального перегляду підходів до мотивації та дисципліни.
