Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який дозволяє деяким категоріям ув’язнених мобілізуватися до Збройних сил України. Це рішення викликало багато запитань щодо можливих ризиків та ефективності такого кроку.
Військовослужбовець ЗСУ, командир підрозділу ударних безпілотних літальних апаратів Ігор Луценко висловив свою думку щодо ризиків мобілізації ув’язнених та того, наскільки ефективно це може спрацювати.
Про це він розповів в інтерв’ю УНІАН.
“Однозначно це досить серйозний ресурс. Тобто можна фактично розраховувати на декілька бригад“, – зауважив Ігор Луценко.
Проте, за його словами, дуже важливо забезпечити правильний підхід до відбору, щоб уникнути масових випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) та інших проблем. Серед можливих методів – селекція за статтями, оцінка здатності людини виконувати бойові завдання та мотивації.
“Бо, в основному, звісно, буде мотивація просто “спетляти”. Я впевнений. Ось вони йдуть на базовий курс загальновійськової підготовки, проходять його спокійненько, отримують там зброю і потім зі зброєю кудись перепливають, умовно, через Тису. Все. Отакий сценарій може бути. Оце найбільша небезпека, що може дискредитувати взагалі цю ідею”, – сказав військовий.
На його думку, в Росії ця проблема менш актуальна через потужнішу репресивну систему. Щоб запобігти цьому, потрібно ретельно аналізувати, за якими статтями людина потрапила до в’язниці та яка була її поведінка.
Водночас Луценко не вбачає серйозної загрози для морально-психологічного стану в підрозділах через присутність ув’язнених, якщо не формувати цілі підрозділи з так званих “блатних”. Більшість ув’язнених, на його думку, можуть цілком влитися в колектив, а серед “блатних” є чимало патріотично налаштованих людей.
“Тобто є ув’язнені, а є “блатні”, – не робити конкретно з певної публіки, яка живе за антисуспільними, скажімо, законами, то відповідно, якихось антисуспільних правил у них там і не з’явиться. Головне, щоб у них не з’являлося середовище, в якому діють так звані “понятія”, – наголосив Ігор Луценко.
Щодо можливої реакції російської пропаганди на залучення ув’язнених до ЗСУ, то Луценко зазначає, що в Росії ця тема вже стала напівлегендарною через бунт і смерть Пригожина. Тому навряд чи росіяни зможуть ефективно використати це проти України.
“Я, чесно кажучи, абсолютно не хотів би, щоб у нас з’являлося щось таке ж. Бо романтизовувати антисуспільну поведінку не зовсім правильно було б. Але я кажу про те, що російська пропаганда точно тут навряд чи щось сильно використає для себе. Бо в них таке було. І те, що ми почнемо те саме робити, – навряд чи стане для них предметом розмови”, – припустив військовий.
Загалом, на думку військового, ризики від залучення ув’язнених можуть переважити ефект, якщо почнуться масові втечі. Тому механізми відбору мають бути дуже чіткими. Краще не формувати окремі підрозділи з ув’язнених, а точково вводити їх до звичайних колективів військовослужбовців.
“А якщо прийде вмотивована людина, яка дійсно десь згрішила перед законом, але реально хоче воювати, – тут, я думаю, набагато менше резону питати щось”, – додав Луценко.
Він вважає, що успішна інтеграція ув’язнених до лав ЗСУ може стати гарною історією реабілітації та зміцнення віри суспільства в те, що люди можуть трансформуватися зі злочинців у суспільно корисних громадян. Він не виключає можливості особисто залучати ув’язнених до свого підрозділу дроноводів, але наголошує на важливості індивідуального підходу до кожної людини.
“Я думаю, що це якраз дуже гарна історія буде, якщо дійсно буде адекватна система відбору, то це буде способом, скажімо так, реабілітації і, в тому числі, віри суспільства в те, що воно не просто карає, а що воно трансформує людей зі злочинців в суспільно корисних одиниць якихось. В принципі, треба дивитися на людей. Є категорія людей, що я не виключаю, скажімо так, для себе можливості, що я міг би взяти людину із СІЗО або в’язниці”, – зазначив військовий.
