Мобілізація молоді сьогодні є однією з найбільш дискусійних тем у нашому суспільстві, адже питання залучення громадян віком від 18 до 25 років до лав Збройних Сил України викликає неабиякий резонанс. Станом на 20 травня 2026 року, на тлі тривалої війни та гострої потреби армії у поповненні особового складу, керівник ГУР Кирило Буданов в інтерв’ю виданню The Times розставив усі крапки над «і», пояснивши, чому влада досі утримується від радикальних кроків у цьому напрямку.
📌 Коротко про головне:
- Кирило Буданов виступив проти масової мобілізації громадян віком від 18 до 25 років.
- Призов молоді може призвести до демографічної катастрофи та знищення майбутнього держави.
- Влада зосереджена на професіоналізації армії та мінімізації конфліктів під час роботи ТЦК.
Чому мобілізація молоді не є пріоритетом для держави
За словами Кирила Буданова, примусове масове залучення юнаків та дівчат до війська наразі не розглядається як ефективний сценарій. Головний розвідник країни наголосив, що таке рішення може мати катастрофічні довгострокові наслідки для України, передусім у демографічній площині. В умовах, коли країна вже втратила мільйони громадян через вимушену міграцію, збереження генофонду стає питанням національної безпеки.
“Якщо ми почнемо залучати до мобілізації всю молодь 18-25 років, це фактично означатиме знищення майбутнього держави і цілого покоління”, — заявив очільник ГУР.
Таким чином, влада підкреслює необхідність зберігати крихкий баланс між критичними потребами оборони та майбутнім самої країни. Мобілізація молоді, на думку експертів, могла б призвести до соціального вибуху, тому держава шукає альтернативні шляхи поповнення резервів.
Читайте також: Вибори в Україні: в Офісі президента назвали реальні терміни голосування
Потреба армії у людському капіталі
Водночас Кирило Буданов відверто визнав, що українська армія продовжує потребувати нових військовослужбовців. Добровольчий рух, який був надзвичайно активним на початку повномасштабного вторгнення, вже не може повністю покривати кадрові потреби фронту. Мобілізація молоді у цьому контексті розглядається лише як крайній захід, до якого влада не хоче вдаватися через високу ціну такого рішення.
“Потрібен людський капітал. Набір добровольців неможливий, щоб покрити необхідну для армії кількість. В принципі, для такої кількості людей, після 12,5 років війни, немає за що добровольцем займатися”, — пояснив він.
Саме тому держава робить ставку на професіоналізацію війська та ефективніше використання наявних ресурсів, а не на масовий призов студентів чи вчорашніх школярів.
Проблеми роботи ТЦК та суспільна реакція
Окремо в інтерв’ю порушувалося питання роботи територіальних центрів комплектування. Останнім часом у соціальних мережах неодноразово з’являлися відео конфліктних ситуацій під час проведення мобілізаційних заходів. Буданов визнав, що окремі випадки викликають негативну реакцію у суспільстві, і це питання потребує системних змін.
“Те, що, як то кажуть, місцями виглядає погано, я з цим згоден. Ми намагаємося з цим боротися, і я над цим працюю”, — заявив глава ГУР.
За його словами, влада працює над удосконаленням процесів мобілізації та мінімізацією конфліктних ситуацій. Мобілізація молоді, як і робота ТЦК, залишається одним із найскладніших викликів для українського суспільства, оскільки поєднує безпекові, демографічні та соціальні фактори. Експерти звертають увагу, що подальші рішення у цій сфері залежатимуть як від ситуації на фронті, так і від загального ресурсу держави для тривалого ведення війни. Мобілізація молоді залишається «червоною лінією», яку влада намагається не перетинати, усвідомлюючи відповідальність за завтрашній день країни. Мобілізація молоді — це питання, яке вимагає виваженості, адже мобілізація молоді безпосередньо впливає на те, хто відбудовуватиме Україну після перемоги.
