В Україні знову спалахнула дискусія довкола граничного мобілізаційного віку чоловіків.
Приводом для чергового обговорення став допис у соцмережах співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова Геннадія Друзенка.
Зокрема, численні телеграм-канали поширили його цитату про те, що середня тривалість життя чоловіків в Україні нібито становить 57,3 року, тоді як граничний мобілізаційний вік — 60 років.
Мобілізують старих із букетом хвороб
У своєму дописі Друзенко проаналізував мобілізаційний вік у різних арміях світу в різні роки минулого століття та зробив висновок, що чоловіків віком 50+ на фронт історично мобілізували лише країни, які перебували в стані воєнної катастрофи, наприклад Японія та Німеччина наприкінці Другої світової війни.
На думку Друзенка, Україна застосовує унікальний підхід — замість залучення молоді (від 18–21 року) мобілізує людей старшого віку з хронічними хворобами, що суперечить світовій практиці.
Навіть у нашого ворога, росії, мобілізаційний вік до 50 років — солдати, сержанти, прапорщики та мічмани. Молодші офіцери до 60 років, а старші офіцери до 65 років.
«Середня очікувана тривалість життя чоловіків в сучасній Україні, за чорною іронією долі, стала на 2,7 року меншою за граничний мобілізаційний вік. Хоча для Пенсійного фонду це, напевно, цинічна, але перспективна стратегія подолання перманентної фінансової кризи», — зауважив Геннадій Друзенко.
Суперечки в коментарях: від обурення до посилання на ВООЗ
Під дописом Друзенка розгорілася дискусія.
Частина дописувачів поділяє позицію про недоцільність мобілізації людей передпенсійного віку та критикує бюрократичні підходи.
«Люто плюсую! І це продовжується! Мобілізують 59-літніх, іноді за кілька місяців до 60-ліття. Просто тупе виконання плану», — написала в коментарях Олександра Гуменна.
Водночас інші дописувачі зауважують недоцільність використання історичних аналогій без урахування зміни демографічних показників і медичних стандартів за останні десятиліття.
«З 1950 року середня тривалість життя людини зросла на 30 років. На даний час, за класифікацією ВООЗ, чоловік до 60 років — це людина середнього віку. Тому трохи некоректний висновок на підставі порівняння людей, народжених у 20-30-х роках та 70-х», — зазначив Дмитро Білоус.
Читати більше: Мобілізація чоловіків 50–60 років та правила перетину ними кордону під час воєнного стану
Звідки взялося число 57,3: позиція демографів
Науковці закликають оперувати перевіреними даними та спиратися на методологію демографічних розрахунків.
Як пояснив заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Олександр Гладун, визначити тривалість життя українців під час війни практично неможливо.
«Не знаю, звідки взялося число про середню тривалість життя чоловіків в Україні у 57,3 року. Щоб розрахувати цей показник, треба знати, по-перше, статево-вікову структуру населення України, якої ми не знаємо з об’єктивних причин, а також смертність людей в Україні за віковими групами. Тобто у якому віці і скільки людей (у нашому випадку — чоловіків) помирає. Таких даних Державна служба статистики зараз просто не надає», — зазначив Олександр Гладун.
Демограф зауважує: якщо смертність за віком Держстат ще може порахувати, то достовірних даних щодо чисельності населення за віком у нас взагалі немає.
«Щоб визначити середню тривалість життя чоловіка в Україні, треба вивчати кожну вікову групу від 0 до 100 років. Тому твердження про середній вік чоловіків 57 років — це експертна оцінка, не більше. І звідки експерт її взяв, я сказати не можу. Середня тривалість життя українських чоловіків може бути такою, а може бути більшою або навіть меншою. Тому я б не поспішав з висновками, що наші чоловіки доживають тільки до цієї цифри — 57 років», — зауважує Олександр Гладун.
Середня тривалість життя для 50-річних — явно за 60
Науковець також пояснив методологічну різницю в демографічних розрахунках, адже сам наведений показник правильно називається «середня очікувана тривалість життя при народженні», тобто у 0 років.
«Іншими словами, скільки в середньому проживе людина, яка народилася, якщо вікові показники смертності будуть такими ж, як у рік розрахунку. Це в середньому, а конкретна людина може прожити і менше, і більше», — пояснює демограф.
Олександр Гладун підкреслює: очікувана тривалість життя при народженні найбільш вживаний показник.
«Але середня очікувана тривалість життя розраховується окремо і для тих, кому 1 рік, 2 роки, і так далі, до 100 років. Так, у 2019 році, очікувана тривалість життя чоловіків при народженні становила 66,9 роки, для тих, хто досяг віку 20 років, очікувана тривалість життя становила 47,8 років, при досягненні 50 років — 22,3 років, 60 років — 15,5 років, а для тих, хто дожив до 100 років — 2,2 роки. Для порівняння: у жінок очікувана тривалість життя становила відповідно 77,0; 57,8; 29,6; 21,0 та 1,7 років. Як можна побачити, при досягненні вікової межі очікуваної тривалості життя при народженні не всі помирають, частина продовжує жити, а хтось має перспективи дожити і до 100 років. Ці показники розраховуються за демографічними моделями. Але якщо подивитись навкруги, то це відповідає дійсності — ми бачимо багато людей, які перетнули межу очікуваної тривалості життя при народженні», — зазначає науковець.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
