Міністерство фінансів України розробляє масштабний законопроєкт, здатний докорінно змінити умови роботи для підприємців, компаній та навіть звичайних громадян, які перебувають за кордоном. Цей документ впроваджує європейську директиву ATAD (Anti-Tax Avoidance Directive), і за припущеннями фахівців, деякі його норми будуть значно жорсткішими за нещодавні податкові зміни.
Проєкт закону, представлений для публічного обговорення 24 лютого 2026 року, імплементує чотири статті директив ATAD — №4, 5, 6 та 9. Хоча європейська директива загалом стосується діяльності компаній, українська ініціатива поширюється також на фізичних осіб-підприємців та пересічних громадян.
Нові штрафи та податкові навантаження
Найбільш дискусійною є шоста стаття, що впроваджує до Податкового кодексу поняття «податкове зловживання». Якщо податкова служба встановить, що операція є формально законною, але її головною метою є отримання податкової вигоди, вона отримає повноваження оподатковувати її за реальною економічною суттю, ігноруючи юридичну конструкцію.
Це передбачає, що податківці зможуть самостійно кваліфікувати співпрацю з ФОП як «зарплатну схему». У такому разі виплату будуть оподатковувати за штрафною ставкою 30%, замість стандартних 6% для третьої групи єдиного податку або 23% загального податкового навантаження на заробітну плату найманого працівника.
Регулювання активів та обмеження витрат
Стаття 5 вводить так званий «податок на вихід» (exit tax). У разі переміщення компанією активів або основних засобів за межі України, наприклад, передачі їх закордонному представництву, прибуток до оподаткування буде збільшено на різницю між ринковою та залишковою вартістю активу. Мінфін наголошує, що на фізичних осіб та ФОПів ця норма не поширюється.
Стаття 4 обмежує суми виплат за кредитами, які підприємства можуть відносити до витрат — ліміт становить не більше 30% EBITDA. Усе, що перевищує цю межу, не зменшуватиме базу оподаткування. Захід спрямований проти схем, де іноземні материнські компанії формально кредитують українську «дочку», маскуючи виведення дивідендів під повернення боргу.
Як зміняться правила податкового резидентства
Важливою частиною законопроєкту є нові правила податкового резидентства. Наразі діє чотириступеневий тест: володіння житлом, центр життєвих інтересів, 183 дні перебування та громадянство. Новий підхід спрощує систему: особа визнаватиметься резидентом при наявності лише однієї з цих ознак, а не їхньої сукупності.
Це призведе до того, що українці, які тривалий час мешкають за кордоном, можуть залишитися зобов’язаними платити податки в Україні лише через те, що їхній чоловік чи дружина залишилися в країні. Для іноземних фірм, які мають представництво в Україні, але не стали на облік, передбачений штраф у розмірі 600 000 грн.
Реакція на ініціативи Мінфіну
Спілка українських підприємців та Європейська бізнес-асоціація вже висловили зауваження до документа. Основний страх полягає в наданні податковій органу права самостійно трактувати операції як зловживання. Фахівці зазначають, що податкова служба вже зараз не завжди розрізняє навмисні та випадкові порушення, а нові норми дадуть змогу для надто вільного тлумачення правил.
Також критикують відсутність винятків, які передбачені директивою ATAD, зокрема щодо звільнення від обмеження боргових виплат для проєктів до 3 млн євро або суспільно важливих ініціатив.
Читати більше: Мобілізація чоловіків 50-60 років та правила перетину ними кордону під час воєнного стану
Рекомендації для ФОПів та перспективи закону
Наразі законопроєкт проходить етап обговорення, проте ФОПам варто проаналізувати структуру своїх контрактів. Ризикованими є угоди, що мають ознаки трудових відносин: фіксований графік, підпорядкування керівництву, наявність робочого місця чи відпустки. Юристи радять фіксувати у договорах конкретний обсяг робіт, фінальний результат та уникати формулювань, притаманних трудовим договорам.
Згідно з меморандумом з МВФ, уряд має подати законопроєкт на розгляд до кінця серпня 2026 року. Запланована дата набуття чинності — 1 січня 2028 року. Оскільки документ складний, Мінфін збирається вносити його до Верховної Ради частинами — перший законопроєкт очікується у вересні.
А що ви думаєте про ці податкові ініціативи? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook
