Складнощі мобілізаційних процесів в Україні неможливо усунути суто грошовими виплатами — влада повинна чесно й відкрито роз’яснювати суспільству всі деталі армійської служби, позбавляти страху перед невідомим та оновлювати засади добору особового складу до лав сил оборони.
Про це заявили представник рекрутингу 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Василь Дзеса та журналіст, ветеран російсько-української війни Віктор Біщук під час телеефіру.
Що є ключовою перепоною для поповнення війська
За словами Дзеси, зацікавленість у службі через центри рекрутингу все ще є, проте приріст кандидатів не встигає за збільшенням кількості військових частин, які змагаються за залучення людей. Разом із тим на остаточний вибір громадян мають вплив не лише патріотичні переконання чи фінансовий інтерес, а й персональний біль через загибель рідних.
Військовий рекрутер наголошує, що чималу частку побоювань реально розвіяти завдяки чітким та правдивим роз’ясненням. Чоловіки нерідко взагалі не розуміють внутрішнього устрою армії, строків проходження навчання, системи призначення на посади і того, чи кидають новоприбулих одразу на нульову лінію фронту.
«Страх породжується незнанням, люди не розуміють, що таке військова служба, як вона працює», — підкреслив Дзеса.
Він переконаний, що профільні органи мають детальніше показувати етапи вишколу бійців, повсякденну діяльність навчальних центрів і перспективи працевлаштування на різноманітних армійських спеціальностях. Також украй необхідно вести діалог із сім’ями потенційних новобранців, оскільки ставлення родини безпосередньо відбивається на кроках людини.
Читати більше: Мобілізація чоловіків 50+: у Раді пояснили, чого насправді чекати українцям
Чому виключно фінансовий стимул не спрацює
Віктор Біщук аналогічно вважає ставку лише на виплати хибним шляхом. Як зазначив ветеран, намір давати по мільйону гривень молоді від 18 до 24 років жодним чином не знімає найбільш тривожного питання — цілковитої невизначеності щодо часових меж перебування у війську.
«Мільйон — це круто, але коли ти потрапиш сюди і вийдеш через 10 років, це не класно, і це страх номер один», — підсумував учасник бойових дій.
Він підкреслив, що армійці обов’язково мають отримувати високе забезпечення, втім настільки ж вагомими є конкретні терміни виконання обов’язку та гарантовані умови демобілізації після їх закінчення. На його погляд, керівництву слід виробити стабільні правила, передусім для тих бійців, які перебувають у строю ще від початку повномасштабного вторгнення.
Біщук закликав представників влади прямо говорити про наявні виклики кампанії призову, аргументувати їхнє підґрунтя та пропонувати зрозумілу програму реформування.
Потреба в реальних кроках замість слів
Ветеран додав, що масштабного напливу добровольців рівня 2022 року очікувати більше не варто, тому посадовці мають без прикрас дивитися на речі й не розраховувати на те, що напруга спаде сама по собі.
«Але сьогодні вже слів замало. Вони потрібні, та їх надто мало. Потрібні конкретні вчинки», — сказав Біщук.
На його переконання, вкрай потрібно покращити процедури військового обліку, запровадити справедливий підхід до мобілізаційних заходів і перекрити шпарини, які дозволяють декому ухилятися від захисту держави. При цьому він попередив, що без комплексних перетворень увесь тягар і надалі лягатиме винятково на офіційно працевлаштованих громадян, які перебувають у відкритому полі зору державних структур.
Дзеса водночас зауважив, що саме система рекрутингу відкриває можливість самостійно визначити майбутню частину, фах, командира та знайти посаду під власні мирні вміння. Однак самі бригади фізично неспроможні організувати настільки масштабну загальнодержавну роз’яснювальну роботу, аби прибрати суспільну напругу.
Обидва учасники обговорення зійшлися на спільній позиції: для перелому ситуації потрібні глибокі перетворення — відкритий діалог із громадянами, чітко окреслені періоди служби та міцні гарантії для кожного захисника. Одними лише грошовими винагородами відновити суспільну довіру до мобілізаційної структури не вийде.
Варто зазначити, що в державі триває правовий режим воєнного стану та процес загального призову. Службі підлягають військовозобов’язані чоловіки вікової категорії 25–60 років, за винятком тих, хто має законну відстрочку або бронь.
Паралельно нормативні вимоги продовжують оновлюватися, визначаючи актуальні правила для військовозобов’язаних громадян.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: tsn.ua
Магнітна буря 22 листопада: фахівці попередили про найнебезпечніші години доби
Заміокулькас піде в бурхливий ріст: розкрито рецепт копійчаного домашнього підживлення
Загадкові зникнення чоловіків на Чернігівщині: рідні розкрили тривожні деталі
СуспільствоЄвропа бореться за українців: демограф пояснив, чому біженців не хочуть відпускати додому
СуспільствоМагнітна буря 22 листопада: фахівці попередили про найнебезпечніші години доби
СуспільствоЗахід України накрила справжня зима: міста засипає снігом, а в горах лютує негода
ПолітикаЛавров зазіхнув на Київ і нарвався на відповідь Сибіги з нагадуванням про Кубань
Шоу-бізнес«Холостяк-15»: одразу три учасниці залишили реаліті, а одна відмовилася від троянди
СуспільствоУ Києві помітили передвісника закінчення війни: дослідник пояснив несподіваний знак
