Міф про 8 годин сну: вчені пояснили, як визначити свою норму відпочинку

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Популярне правило про обов’язкові вісім годин сну підходить далеко не всім. Вчені розповіли, як визначити свою індивідуальну потребу у відпочинку.

Сон часто називають нашою суперсилою, яка робить нас розумнішими, здоровішими та щасливішими. Роками суспільству нав’язували думку, що ідеальний нічний відпочинок має тривати рівно вісім годин, проте сучасні дослідження показують, що цей показник є дуже індивідуальним і не може застосовуватися як єдиний стандарт для всіх.

Про це пише The Guardian.

Чому хронічне недосипання руйнує організм

Хороша новина полягає в тому, що відсутність заповітних восьми годин сну не є вироком, але хронічне недосипання справді завдає величезної шкоди здоров’ю. Нещодавно науковці відкрили глімфатичну систему — своєрідний механізм очищення, який під час відпочинку вимиває з мозку токсичні відходи. Йдеться, зокрема, про бета-амілоїди, накопичення яких пов’язане з розвитком хвороби Альцгеймера.

Професор Гай Лешцінер, невролог і фахівець із розладів сну, зазначає, що поганий сон у середньому віці є серйозним фактором ризику розвитку деменції в майбутньому. Окрім когнітивного спаду, нестача сну значно підвищує ризики серцево-судинних захворювань та інсультів. Недосипання також б’є по імунній і дихальній системах та навіть змінює те, як мозок обробляє сигнали болю, роблячи людину більш вразливою до нього. Фактично, кожна система нашого організму тією чи іншою мірою залежить від якості сну.

Міф про вісім годин: як зрозуміти свою норму

Рекомендація спати 7-8 годин базується на масових статистичних даних, які часто не враховують генетичні особливості кожної окремої людини. Найкращим індикатором того, чи висипаєтесь ви, є ваше власне самопочуття протягом дня. Якщо людина спить лише шість годин, але при цьому не відчуває втоми, не має проблем із концентрацією і не прагне спати довше за першої ж нагоди, це означає, що вона генетично схильна до короткого сну.

А от дійсно тривожними сигналами є постійна дратівливість, емоційне вигорання та надмірна залежність від кави. Особливо небезпечно, коли людина глушить втому кофеїном у другій половині дня, а ввечері використовує алкоголь як снодійне, оскільки такий штучний «відпочинок» не має нічого спільного зі справжнім відновленням організму.

«Є справді чудові дані про те, що втомлений мозок має тенденцію запам’ятовувати негативні переживання, але забувати позитивні. Тож якщо ви відчуваєте, що пригнічені і сприймаєте світ у негативному світлі, це може бути ознакою того, що ви не отримуєте одну з найважливіших речей для свого здоров’я», — зазначає професор Рассел Фостер, керівник Інституту сну та циркадної нейронауки Оксфордського університету.

Безсоння та недосипання: кардинальна різниця

Лікарі наголошують, що клінічне безсоння (неможливість заснути попри сильне бажання) та хронічне недосипання (коли людина свідомо жертвує сном заради справ) — це абсолютно різні фізіологічні стани. Щоб зрозуміти різницю, достатньо дати цим людям ліжко вдень: людина з недосипанням миттєво засне, тоді як людина з безсонням продовжуватиме неспати.

Дослідження показують цікавий феномен: люди з безсонням часто страждають на хибне сприйняття власного стану. Їм здається, що вони пролежали з розплющеними очима всю ніч, хоча вимірювання мозкових хвиль доводять, що тривалість їхнього сну майже не відрізняється від норми середньостатистичної людини. Саме тому такі пацієнти менше схильні до тих довгострокових руйнівних наслідків для здоров’я, які притаманні саме хронічному недосипанню.

Пам’ять, креативність та небезпека позмінної роботи

Сон є критично важливим для нашої продуктивності та здатності вирішувати складні завдання. Під час глибокої фази сну, яка переважає на початку ночі, відбувається консолідація пам’яті. В одному з досліджень добровольці, які працювали над складною математичною задачею, знаходили рішення у 60% випадків після повноцінного сну. Натомість ті, хто не спав, досягали успіху лише у 20% випадків.

Проте намагання відіспатися на вихідних має свої підводні камені. Якщо ви спите до обіду, пропускаючи ранкове світло, ваш внутрішній біологічний годинник дестабілізується. Постійні збої циркадних ритмів, особливо у тих, хто працює позмінно, змушують організм використовувати реакцію на стрес для підтримки бадьорості. Професор Фостер порівнює це з їздою на першій передачі: вона дає чудове прискорення, але якщо їхати так постійно, ви неминуче знищите двигун своєї імунної системи.

Що ж стосується молодих батьків, які місяцями страждають від нестачі сну, вчені заспокоюють. Виявляється, батьківство настільки збагачує наш когнітивний світ та збільшує мозковий резерв, що це з лишком компенсує будь-яку неврологічну шкоду від тимчасового недосипання.

Нагадаємо, не всі готові відмовитися від ранкової кави, але дедалі більше людей шукають безпечніші альтернативи. Важливо, щоб напій не лише додавав енергії, а й підтримував роботу мозку без різких стрибків і виснаження. Хороша новина у тому, що такі варіанти існують, і вони значно простіші, ніж здається.

Джерело: tsn.ua