В Україні станом на вересень 2026 року відстрочку від мобілізації мають орієнтовно 1,4 млн громадян, а основна частина бронювань зосереджена у переробній промисловості, транспорті та логістиці, торгівлі, енергетичній сфері й агросекторі. Найсуттєвіша частка припадає на переробну промисловість — це близько 20% від усього обсягу заброньованих спеціалістів.
Про це повідомив очільник Міністерства економіки Олександр Кравченко в інтерв’ю ЗМІ. За його словами, коли влітку переглянули критерії критичності для підприємств, близько 15% компаній не змогли підтвердити цей статус, проте згодом показники бронювань знову пішли вгору.
Водночас розподіл відстрочок за напрямами є нерівномірним. На нього впливають загальна кількість працюючих підприємств у конкретній галузі, їхнє географічне розміщення, відстань до зони бойових дій, а також пропорція чоловіків і жінок у штаті компаній.
Які галузі утримують першість за кількістю бронювань
Найбільше заброньованих співробітників зафіксовано у сферах, що мають вирішальне значення для функціонування національної економіки та об’єктів критичної інфраструктури. За оприлюдненими Кравченком показниками, структура серед п’яти головних секторів виглядає наступним чином:
переробна промисловість — приблизно 20%; транспорт і логістика — 12%; сфера торгівлі — 10%; енергетика — 9%; аграрне виробництво — 8%.
Таким чином, лише ці п’ять секторів охоплюють орієнтовно 59% усіх наданих бронювань. Беззаперечним лідером виступає переробна галузь, де зосереджений майже кожен п’ятий заброньований фахівець країни.
Читати більше: Удар по енергетиці Києва забрав життя людей: тисячі родин опинилися в темряві
Разом із тим указані частки не означають, що аналогічний відсоток персоналу окремого сектору гарантовано отримує бронь. Мова йде суто про внутрішню структуру наданих відстрочок, тоді як можливість підприємства бронювати людей регулюється затвердженими державою нормами.
Чому виникає різниця між сферами діяльності
Як пояснив урядовець, на загальну картину бронювання впливають одразу кілька ключових чинників. Насамперед важливу роль відіграє число компаній, які реально ведуть діяльність у певному напрямі та мають офіційне підтвердження критичної важливості. До уваги береться і розташування виробничих потужностей, зокрема близькість до лінії фронту.
Додатковим фактором є гендерна структура колективів. Якщо на виробництві традиційно задіяна значна частка військовозобов’язаних чоловіків, запит компаній на збереження кадрового потенціалу зростає. Головне завдання чинного механізму — забезпечити критичним підприємствам можливість утримати незамінних працівників для безперервної діяльності під час воєнного стану.
Упродовж 2026 року уряд додатково оновлював критерії відбору, акцентуючи увагу на тому, що бронювання має діяти для компаній, які закривають ключові потреби оборони, безпеки, життєзабезпечення громадян та економіки. Під час літньої перевірки бізнес підтверджував свою відповідність новим вимогам. За підсумками цієї процедури біля 15% організацій втратили статус критичності, зазначив Кравченко.
Проте цей спад мав тимчасовий характер. За словами міністра, динаміка доволі швидко відновилася, і наразі кількість заброньованих фахівців сягає майже 1,4 млн осіб.
У період адаптації до нових правил Кабмін окремо закріпив чинність раніше ухвалених рішень. Ті дозволи на критичність, що діяли станом на 2 червня 2026 року, залишалися правомірними на визначений строк, але не довше ніж до 1 вересня.
Вимоги до зарплатного рівня стали жорсткішими
Суттєвим критерієм для участі в системі бронювання залишається розмір заробітних плат. У 2026 році норматив середньої зарплати для отримання квот підвищили з 21 618 грн (еквівалент 2,5 мінімальних виплат) до 25 941 грн, що дорівнює трьом мінімальним окладам.
У профільному відомстві зазначають, що це рішення принесло відчутний результат для економіки. За підрахунками міністерства, за два роки середній рівень заробітку на критичних підприємствах зріс із 14,2 тис. до 26 тис. грн.
Крім того, урядовці фіксують зростання надходжень до державної скарбниці та пенсійного бюджету. «Це дало бюджету понад 157 млрд грн, зокрема щодо суттєвих надходжень до Пенсійного фонду», — підкреслив Кравченко.
Окремо міністр прокоментував наслідки для співробітників, які втрачають захист від призову. Відповідно до інформації Мінекономіки, під час минулих етапів розбронювання частка мобілізованих серед таких працівників залишалася мінімальною. Водночас точних відсоткових значень у відомстві не навели.
Як змінювалися масштаби надання відстрочок
Поточний рівень у майже 1,4 млн заброньованих дещо перевищує показники кінця 2024 року. Нагадаємо, з 1 грудня 2024 року стартували оновлені правила та електронний формат подання документів через сервіс Дія. Тоді загальна кількість заброньованих становила приблизно 1,3 млн осіб.
Після цього правила неодноразово вдосконалювали, коригуючи як умови визнання підприємств критично важливими, так і параметри оплати праці.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: patrioty.org.ua
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
Економіка«Американська валюта знову дешевшає» — оприлюднено свіжий курс долара, євро та злотого на 7 жовтня
ЕкономікаУ частині областей України 7 жовтня запроваджують графіки відключення світла через ворожі атаки
ЕкономікаАкумулятори та інструменти ризикують зникнути з полиць через російський удар по складах “АТЛ Автосервіс” і “Дніпро-М”
ТерміновоВійнаНічний балістичний удар по Києву: Кличко повідомив про наслідки влучань у районах столиці
ГороскопиФортуна стане на бік трьох знаків зодіаку вже 7 жовтня
СвітСтрашне пророцтво Ванги про чуму в Росії: у Мережі нагадали, що саме передрікала провидиця
