📌 Коротко про головне:
- Росія здатна підтримувати темп масованих атак раз на тиждень протягом найближчих місяців.
- Щомісячне виробництво ракет різних типів становить близько 100 одиниць.
- Технічний стан стратегічної авіації обмежує бойове навантаження ворожих бомбардувальників.
Масовані атаки по Україні можуть стати регулярним явищем, до якого варто бути готовим протягом наступних кількох місяців. Військові експерти ретельно аналізують виробничі потужності ворога та стан його авіаційного парку, щоб зрозуміти, чи здатна РФ підтримувати таку високу інтенсивність обстрілів на постійній основі.
Ресурс для щотижневого терору
Попри численні санкції, військово-промисловий комплекс агресора продовжує функціонувати, забезпечуючи окупаційні війська необхідним озброєнням. Згідно з даними розвідки, щомісяця Росія спроможна виробляти до 100 ракет різних типів. Саме ці обсяги дозволяють ворогу накопичувати боєкомплект та планувати нові хвилі ударів з періодичністю приблизно раз на тиждень.
Читайте також: Війна 2026 року: чи справді настав час для перелому та що готують у Кремлі
Хто під ударом: обмеження ворожої авіації
Проте наявність ракет не означає безперешкодну можливість їх використання. Головною перепоною для ворога стає не лише дефіцит заліза, а й людський фактор та технічний стан техніки. Ключові обмеження, які сьогодні стримують ворожу авіацію, включають критичну нестачу підготовлених екіпажів, загальну зношеність літаків та виснаження пілотів, яким необхідний тривалий час на відновлення.
Чому техніка не витримує навантажень
Технічний стан стратегічних бомбардувальників залишає бажати кращого. Наприклад, відомі носії ракет Ту-95 вже не здатні брати на борт штатну кількість боєприпасів через технічні несправності двигунів — замість десяти ракет вони змушені обмежуватися чотирма-шістьма. Своєю чергою, літаки типу Ту-160 потребують колосальних витрат пального та надскладного обслуговування, що значно ускладнює їхню експлуатацію в умовах бойових вильотів.
Військові аналітики відзначають, що окупанти змушені проводити постійні тренувальні польоти вдень, що є прямим свідченням кадрового голоду. Необхідність готувати нові екіпажі, особливо для надскладних у керуванні машин, стає «пляшковим горлом» для російської стратегічної авіації.
