Вони залишилися нерозлучними назавжди: мама, тато та четверо діток.
Однак краще б про цю подію ніколи не довелося розповідати…
Трагічна ніч у Чернеччині
Часом земний шлях людини переривається настільки раптово, що людська свідомість просто відмовляється з цим змиритися.
У ніч проти 30 вересня в невеликому селі Чернеччина, що на Краснопільщині, ворожий безпілотник знищив усе: родинне гніздо, плани та будь-яке прийдешнє.
Він відібрав життя у всієї сім’ї.
Олександр та Альона Лєсніченки. Чоловік понад усе прагнув перебувати біля своїх близьких і навіть планував подати заяву про звільнення з роботи, аби приділяти більше уваги рідним людям.
Вона — двадцятишестирічна матір, приваблива та сповнена сил. Усього за п’ять діб до того фатального світанку Альона повернулася з кабінету ультразвукової діагностики й ощасливила близьких словами:
“У нас будуть близнюки”. Молода жінка носила під серцем двох малюків, які так і не встигли побачити світ.
Обірвані дитячі мрії
Поруч підростали їхні сини. Шестирічний Єгор — саме цієї осені хлопчик зробив перший крок до шкільного порогу.
Він встиг побути учнем лише один місяць. Дитина вже вивчила перші літери й щиро прагнула опанувати читання. Хлопчик мріяв так, як мріють усі маленькі діти.
А біля нього був чотирирічний Денис, котрий ще навіть не встиг осягнути, який неозорий та дивовижний світ відкривається перед ним.
Їх більше немає серед живих. Усіх чотирьох та двох ще не народжених малят. У єдиній оселі, однієї ночі, внаслідок одного ворожого удару.
Прощання всією громадою
Коли односельці проводжали загиблих у вічну дорогу, настала хвилина, від якої тьмяніє в очах і щемить у грудях у найстійкіших.
Труну опускали до могили — і сліз не стримував ніхто навколо. Плакали навіть чоловіки, які впродовж усього життя звикли тамувати свій біль. Адже таке горе перевищує будь-яке людське терпіння.
Перша вчителька Єгора, Антоніна Роскидько, зрізала квіти з власного подвір’я та поклала їх до місця спочинку дитини. Того самого школярика, який понад усе хотів навчитися читати.
Жителі села вишикувалися в скорботний живий ланцюг уздовж головної дороги. Люди тримали в руках квіти й зустрічали траурний кортеж із загиблими.
“Російська рука безпощадно знищила не тільки родину, а й село. Ця вулиця була така жива, тут стільки квітів садили, завжди всі готові допомогти”, – каже староста Оксана Чернова.
А вчителька Альони, Любов Бортник, висловила те, що краятиме душу завжди:
“Страшна трагедія. Єдине, що трохи втішає – вони залишилися разом: мама, четверо діток і тато. Це не позитив. Але хоча б це”.
Дійсно, вони тепер разом. І цей зв’язок навічно.
Світла пам’ять загиблим. Нехай рідна земля буде їм захистом, а спогад про невинні життя живе серед людей.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
СуспільствоУ жовтні є кілька небезпечних днів за місячним календарем – астрономи радять відкласти всі справи
СуспільствоУ віці 87 років помер відомий радянський психотерапевт Анатолій Кашпіровський
СуспільствоМобілізувати можуть і до 25 років — юристка назвала категорію чоловіків під призовом
ПолітикаДрузі, ви як вважаєте, варто погоджуватися на цю ЄДИНУ умову заради миру
КриміналТатка із рідним синочком ховають в один день: їхній комбат розsтрlляв обох😢Жінка із мамою не знають як далі жити😭
ВійнаРосія готує новий масований удар по енергетиці України: розвідка США попередила про небезпеку