Як повідомляє світова преса, у четвер, 23 травня, Китай розпочав дводенні військові навчання навколо Тайваню, які офіційний Пекін назвав “покаранням” за “сепаратистські дії”. Це відбулось фактично через кілька днів після приведення до присяги новообраного президента Тайваню Лая Цінде, що можна вважати демонстративним викликом його спробам захищати суверенітет своєї країни. news.obozrevatel.com
Навіщо Китаю навчання навколо Тайваню
Як повідомляють китайські джерела, командування східного театру військових дій Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) заявило, що розпочало спільні військові навчання за участі армії, флоту, військово-повітряних сил і ракетних військ у районах навколо острова Тайвань.
Навчання проводяться у Тайванській протоці – вузькій водоймі, що відокремлює самокерований острів від материкового Китаю, на півночі, півдні та сході Тайваню і в районах навколо віддалених тайванських островів Кінмен, Мацу, Уцю і Дун’їн, розташованих неподалік від південно-східного узбережжя Китаю.
Варто зазначити, що раніше офіційний Пекін засудив інавгураційну промову новообраного президента Лая Цінде, під час якої він закликав Китай припинити залякування Тайваню. А прессекретар МЗС КНР взагалі заявив, що “Сили оборони Тайваню будуть з розбитими головами й пролитою кров’ю”. У відповідь міністерство оборони Тайваню заявило, що відправляє морські, повітряні та наземні сили для реагування на китайські навчання. Офіційні джерела Тайваню висловили жаль з приводу “таких ірраціональних провокацій і дій КНР, які підривають регіональний мир і стабільність”.
Навчання викликали чутки про скоре вторгнення на острів
В українських медіа і соцмережах новина про китайські навчання навколо Тайваню переросли в панічні заголовки на кшталт того, що Китай ледве не починає операцію із вторгнення, посилалися при цьому на статтю в Reuters. Інші джерела вказували дату ймовірного вторгнення – десь на початку червня цього року, тобто в районі трьох тижнів. Однак на цей час навіть ретельний аналіз статті Reuters доводить, що йдеться про “демонстрацію сили” та “перевірку реакції” як західних союзників Тайваню, так і самого військово-політичного керівництва і сил оборони острова.
Про це свідчить кількість сил і засобів, залучених до навчань з боку китайської армії, яка є доволі великою і збалансованою, але недостатньою для проведення такої масштабної операції.
Наразі сил для вторгнення недостатньо, але підготовка до нього триває
Щодо ймовірності вторгнення на Тайвань у червні цього року, потрібно розуміти, що такі наміри у військово-політичного керівництва КНР існують, і воно їх не приховує. Йдеться про директиву Сі Цзіньпіна, у якій він ставить завдання перед китайськими збройними силами вжити заходів з відновлення контролю над островом Тайвань до 2027 року.
Однак для проведення операції з вторгнення на Тайвань вже у червні цього року потрібна надзвичайно масштабна підготовка сил і засобів, яку необхідно було починати не просто зараз, а набагато раніше. При цьому варто відзначити, що така підготовка ведеться планомірно і розтягнуто в часі, однак терміни “до 2027 року” є більш ніж реальними.
Навчання демонструють майбутню стратегію і тактику Китаю
Можна констатувати, що наразі ми спостерігаємо операцію із “залякування та демонстрації сили”, що має на меті вплинути на військово-політичне керівництво як Тайваню, так і його західних союзників. При цьому сьогоднішні навчання яскраво демонструють майбутню тактику сил КНР.
Найбільш вірогідним сценарієм тут може стати повне оточення та морська й повітряна ізоляція Тайваню від зовнішньої допомоги з паралельним висуненням ультиматуму. У разі відмови Китай може вдатися до облоги острова, запобігаючи будь-якій військовій, матеріальній та іншій допомозі Тайваню. Надалі може можуть розпочатись військові дії з метою виснаження запасів тайванських сил ППО та берегової оборони, після чого може йтися про масштабну десантну операцію із захоплення острова.
Ймовірно, що в Тихоокеанському або іншому регіоні світу китайські союзники спровокують іншу локальну війну, яка зможе відволікти й розпорошити сили та засоби колективного Заходу.
Власне, чітке і продумане виконання описаної нами стратегії може принести успіхи зусиллям КНР із силового захоплення Тайваню. Принаймні на цей час приклад Росії, що майже ніяк не була покарана за злочинне вторгнення в Україну, може надихати керівництво КНР на повторення російської агресії у вигляді військової операції проти Тайваню як мінімум у найближчі місяці, а як максимум – протягом наступних двох років.
