📌 Коротко про головне:
- НБУ відклав пом’якшення монетарної політики щонайменше до другого кварталу 2027 року.
- Головні ризики для гривні: енергетичний шок, дефіцит кадрів та зростання бюджетних видатків.
- Регулятор має понад 45 млрд доларів резервів для зрізання панічних піків на ринку.
НБУ вже тричі поспіль ухвалював рішення не змінювати облікову ставку. Однак червневе засідання правління позначилося принципово новою тональністю — регулятор узяв курс на максимальну пильність, попередивши ринок, що пом’якшення монетарних умов відкладається щонайменше до другого кварталу 2027 року.
Про це в авторській колонці для РБК-Україна написав член ради НБУ Василь Фурман. За його словами, головною причиною «яструбиного» розвороту стала динаміка базової інфляції — у травні вона пришвидшилася до 7,9% у річному вимірі, перевершивши квітневі прогнози самого регулятора. До кінця 2026 року НБУ очікує загальну інфляцію на рівні 9,4%.
Що тисне на гривню
Фурман виділив три ключові джерела цінового тиску, на які монетарна політика має лише опосередкований вплив. Це енергетичний шок — стрімке подорожчання енергоресурсів на світових ринках через геополітичну напруженість на Близькому Сході вже закладається в собівартість українських товарів. До цього додаються дефіцит кадрів, який змушує бізнес підвищувати зарплати, та поступове послаблення курсу гривні, що трансформується в цінники на полицях магазинів.
Окремий тиск на міжбанк створюють масштабні бюджетні видатки: за 5 місяців 2026 року вони зросли більш ніж на 25% порівняно з аналогічним періодом торік. Сезонні закупівлі енергообладнання та пального для підготовки до осінньо-зимового періоду, а також літнє зменшення пропозиції валюти додатково розхитують ринок.
Чи є ризик обвалу
Попри тривожний фон, у НБУ наполягають: мова не йде про втрату контролю. Запас міцності — 45,7 млрд доларів міжнародних резервів із прогнозом понад 60 млрд на кінець року. «Інтервенції НБУ здійснюються не для того, щоб утримувати конкретну цифру, а виключно для зрізання панічних піків», — наголосив Фурман. Регулятор принципово не зацікавлений у стрімкій чи неконтрольованій девальвації.
Водночас член ради НБУ визнав: восени інфляція майже неминуче прискориться через ефект низької бази порівняння, війну та подальше підвищення акцизів і тарифів. Якщо проінфляційні фактори почнуть загрожувати макрофінансовій стабільності, регулятор «без вагань повернеться до підвищення облікової ставки».
Що це означає для звичайних українців
Збереження ставки на рівні 15% — пряма спроба НБУ втримати привабливість гривневих інструментів. Строкові депозити та ОВДП залишатимуться ефективним засобом захисту капіталу від інфляційного знецінення. Регулятор свідомо стимулює ринок залишатися в гривні, щоб зменшити тиск на готівковий долар.
Для бізнесу це означає, що вартість кредитів у гривні найближчим часом не знижуватиметься. Помірна волатильність курсу в межах керованої гнучкості стане новою константою. За словами Фурмана, поточна динаміка — «не ознака слабкості, а природна реакція керовано-гнучкого режиму на об’єктивні процеси».
Головними маркерами ризику до кінця року залишаються ритмічність міжнародної допомоги, масштаб руйнувань в енергетиці та інфляційні очікування населення. НБУ планує оновити макропрогноз наприкінці липня — тоді й стане зрозуміло, чи залишиться ставка без змін, чи регулятор піде на підвищення.
