Кремль консолідує владу, щоб мирна угода або затяжна війна не зруйнували диктатуру через сплеск народного невдоволення.
Російська влада розпочала тотальне «закручування гайок» у цифровому просторі. У Кремлі побоюються, що після завершення бойових дій в Україні країну накриє хвиля народного гніву, подібна до тієї, що прискорила крах Радянського Союзу після виходу військ з Афганістану.
Про це пише Reuters.
За інформацією видання, сьогодні життя у великих російських містах дедалі більше нагадує ізольований кокон. Підлітки змушені нескінченно змінювати сервіси VPN, а таксисти у Москві блукають вулицями без онлайн-навігації. Reuters повідомляє про багатогодинні вимкнення мобільного інтернету, які влада виправдовує боротьбою з українськими дронами.
Проте за технічними збоями ховається жорстка законодавча база. Нові норми зобов’язують операторів зв’язку відключати клієнтів на першу вимогу ФСБ. Більше того, спецслужба отримала право розгортати власну мережу слідчих ізоляторів (СІЗО) по всій країні.
Страх «афганського сценарію»
Дипломатичні джерела вказують, що Москва консолідує сили для придушення будь-яких проявів незадоволення, які можуть виникнути після підписання можливої мирної угоди або внаслідок виснаження від тривалого конфлікту. Експерт із питань служб безпеки Андрій Солдатов зазначає, що російські лідери досі перебувають під впливом травми 1991 року.
«Російські лідери та служби безпеки пам’ятають 1991 рік, і вони пам’ятають, що сталося з Росією і що сталося з ними, коли Москва зупинила війну в Афганістані: країна розвалилася, служби безпеки розкололися — це була катастрофа», — наголошує Солдатов.
На думку експерта, зараз Кремль робить усе, щоб ані мирна угода, ані затягування війни не змогли похитнути режим.
Як Росії допомагає китайський та іранський досвід
Щоб утримати владу, Росія активно переймає методи тоталітарних режимів Сходу. Співрозмовники видання підтверджують, що Москва ретельно вивчила досвід Китаю та Ірану у сфері онлайн-репресій.
Один із джерел Reuters підкреслив серйозність намірів Кремля: «Москва консолідувала повноваження, достатні для початку великих репресій в Інтернеті».
Поки офіційні особи РФ заявляють про «небажання західних компаній співпрацювати», реальна мета залишається незмінною — повний контроль над думками населення, аби уникнути історичного реваншу 1991 року.
Чи загрожує Росії переворот — останні новини
Нагадаємо, на тлі війни проти України та внутрішніх проблем у Росії періодично з’являються розмови про можливу дестабілізацію влади та навіть сценарії зміни керівництва. Останні збої в роботі інтернету в Москві, обмеження месенджерів і посилення контролю над інформаційним простором лише підживили ці припущення.
Аналітики зазначають, що закритість політичної системи РФ традиційно сприяє поширенню чуток у періоди кризи. Водночас одним із ключових чинників нестабільності називають війну проти України, яка вплинула як на стан російської армії, так і на довіру до керівництва.
Додаткову напругу створюють внутрішні проблеми, зокрема корупція в оборонному секторі та гучні арешти посадовців. Це, за оцінками експертів, підриває ефективність управління та посилює кризові настрої всередині системи.
Водночас історія сучасної Росії вже знає приклади внутрішніх потрясінь, що свідчить про наявність потенціалу для конфліктів навіть у централізованій моделі влади. Експерти наголошують, що основні ризики для Кремля можуть походити не ззовні, а зсередини політичних і військових еліт, хоча наразі відкритих ознак таких процесів немає
