Сьогодні я вирішила приготувати пісні котлети з капусти. Так-так, без м’яса і без яєць! Але не поспішайте крутити носом – вони виходять настільки смачні й ситні, що навіть мій чоловік, який звик до котлет із фаршем, завжди бере добавку.
Інгредієнти:
- Капуста – 700 г
- Цибуля – 2 шт.
- Морква – 1 шт.
- Олія для смаження
- Сіль, перець за смаком
- Сушений часник – 1 ч. л.
- Прованські трави – 0.5 ч. л.
- Мускатний горіх – 1/4 ч. л.
- Картопля – 2 шт.
- Манка – 3-4 ст. л.
Приготування:
Спершу беру капусту. У мене зручна овочерізка, тож я швидко нашаткую капусту тонкими смужками. Довгі смужки обов’язково ще нарізаю ножем на коротші – так їх потім зручніше змішувати. Перекладаю капусту в каструлю, заливаю водою, щедро солю й ставлю на сильний вогонь. Як тільки закипіла – зменшую вогонь і варю до м’якості приблизно 10–15 хвилин.
Поки капуста вариться, я беруся за інші овочі: дрібно ріжу цибулину, морквину натираю на тертці із середніми отворами. На сковорідку наливаю трішки олії, висипаю цибулю з морквою й обсмажую до легкого золотистого кольору. У кінці додаю сіль, перець і улюблені спеції. У мене це сушений часник, прованські трави, мускатний горіх. Добре перемішую, щоб овочі віддали аромат. Сковороду відставляю – хай остигають.
Капуста вже зварилася, стала м’якою. Перекладаю її в сито й чекаю, поки стече зайва вода і капуста охолоне. Тепер роблю овочевий «фарш»: до капусти додаю обсмажені моркву з цибулею, на дрібну терку натираю 2 середні картоплини (їх тру останніми, щоб не встигли потемніти), додаю манку. Все ретельно перемішую. Фарш виходить м’який, ароматний. Обов’язково пробую на сіль і коригую смак. Потім залишаю масу на 15–20 хвилин, щоб манка набухла.
Перед тим, як ліпити котлети, змочую руки у воді – тоді фарш не липне. Формую акуратні котлетки середнього розміру, щоб зручно було перевертати. Викладаю їх на розігріту сковорідку з олією. Смажу на середньому вогні спершу з одного боку 2–3 хвилини, потім обережно перевертаю й накриваю кришкою, щоб добре пропеклися всередині. Готові котлети викладаю на паперовий рушник, щоб прибрати зайву олію.
Котлетки вийшли рум’яні, ароматні й тримають форму ідеально. Їх можна їсти і гарячими, і холодними – вони однаково смачні. Я люблю подавати їх із домашнім соусом: або зі сметанкою, або з томатним соусом, а коли піст – просто з ароматною зеленню. Це просте, бюджетне й дуже корисне блюдо, яке завжди рятує, коли хочеться чогось смачного без м’яса!
