Держави “Групи семи” обговорюють менш радикальні та найбільш реальні способи використання заарештованих на Заході грошей РФ для допомоги Києву.
Питання повної конфіскації заморожених на Заході активів РФ, а це близько 300 мільярдів доларів, і їх передачі Україні зараз не стоїть на порядку денному країн G7.
Про це пише Financial Times.
Натомість найбільші світові економічні гравці шукають менш радикальні, але більш реалістичні способи використання заарештованих російських грошей.
США пропонують зробити запорукою не самі заморожені активи, а майбутні доходи від них, випустивши облігації. У Вашингтоні заявляють, що це дозволить залучити до допомоги Києву до 50 мільярдів доларів. Політики, юристи та сам депозитарій Euroclear погоджуються, що використання доходів, а не самих активів є юридично допустимим і менш ризикованим, ніж конфіскація.
У Європі у відповідь заявляють, що якщо війна закінчиться найближчим часом, то гроші, одержані під заставу ймовірних десятирічних доходів, мають бути забезпечені державними гарантіями. Країни ЄС не наважуються на такий крок, до того ж російські 300 мільярдів можуть бути козирем, який реально розіграти як обмін на окуповані території, якщо Москва піде на переговори. Але цього не можна буде зробити, якщо активи чи доходи від них на той момент будуть закладені, пояснив позицію ЄС один із німецьких високопосадовців.
Крім того, у Євросоюзі побоюються негативного впливу на євро як світову валюту будь-яких кроків, які можуть підірвати довіру третіх країн до фінансової системи Європи.
Білий дім відкидає ці побоювання та попереджає: майбутнє рішення G7 матиме наслідки для наступних поколінь. В адміністрації президента Байдена кажуть, що ризики від будь-яких дій із заарештованими активами РФ є, але ще більші ризики полягають у тому, що Україна не отримає відшкодування за збитки, зазнані невиправданою агресією, а злочини Путіна залишаться без покарання.
