Науковці попереджають, що через пів століття Україна може кардинально змінитися через вплив глобального потепління. За прогнозами, середньорічна температура зросте на кілька градусів, а аномальні погодні явища перетворяться на буденність.
Моделі кліматичних змін, адаптовані до українських реалій, вказують на те, що до 2075 року країну чекають частіші посухи, сильні зливи, повені та буревії. Зміни будуть відчутними в усіх регіонах, але особливо постраждають південні та східні області.
Температура зросте, літо стане довшим
Очікується, що середньорічна температура повітря в Україні підвищиться на 2–4°C, а до 2100 року — на 4–5°C і більше. Найбільше потепління передбачається у північних і східних регіонах країни, де зими стануть м’якшими, а літо — тривалішим і спекотнішим.
Таке потепління спричинить часті хвилі тепла, які матимуть негативний вплив як на екосистеми, так і на здоров’я людей. Особливо вразливими стануть великі міста, де ефект “міського теплового острова” може зробити життя нестерпним.
Опади стануть нерівномірними
Науковці прогнозують, що влітку кількість опадів у більшості регіонів, особливо на півдні та сході, зменшиться. Це створить умови для хронічних посух, які вже сьогодні загрожують аграрним регіонам.
Натомість у зимовий період опадів побільшає, але здебільшого це будуть дощі, а не сніг, що вплине на водний баланс. Різкі зміни кількості опадів сприятимуть появі повеней, особливо в Карпатському регіоні.
Україна ризикує залишитися без води
Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин застерігає: вже в найближчі 10–15 років країна може зіткнутися з серйозним дефіцитом води. Найбільше ризикують Одеса, Херсон і Миколаїв, де поєднання кліматичних змін і проблем з водоканалами створює передумови для водної кризи.
Наразі в Україні очищується лише третина стічних вод — у порівнянні з 80% у ЄС. Як вихід із ситуації пропонують масштабні інфраструктурні проєкти, зокрема будівництво водогонів до південних регіонів без потреби заходити на територію Молдови.
Сільське господарство потребує адаптації
Зміна клімату відкриє можливості для вирощування нових культур у незвичних регіонах, зокрема винограду чи сої в північних областях. Однак при цьому врожайність традиційних зернових, як-от пшениця й кукурудза, може знизитися через нестачу вологи.
Сільське господарство дедалі більше залежатиме від зрошення, що збільшить навантаження на водні ресурси. Аграрії змушені будуть змінювати технології обробітку ґрунтів і впроваджувати нові стійкі сорти культур.
ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦
Наслідки для здоров’я і суспільства
Згідно з прогнозами, зростатиме кількість випадків теплових ударів, хвороб, пов’язаних із водою, та захворювань, які переносяться комахами. Погіршення кліматичних умов також може призвести до внутрішньої міграції населення із зон підвищеного ризику.
Аномалії вже стали частиною нашої реальності — від снігу в травні до спеки в лютому. За словами метеорологів, нинішня кліматична нестабільність є наслідком комбінації глобального потепління, зсувів струменевих потоків та атмосферних блоків.
Як готуватися до майбутнього
Фахівці підкреслюють: Україна має вже зараз інвестувати в адаптацію до нових кліматичних умов. У пріоритеті — модернізація інфраструктури, покращення систем водопостачання, підтримка сільського господарства та посилення системи охорони здоров’я.
Без стратегічного підходу країна ризикує зіткнутися з екологічними, соціальними та економічними кризами. Кліматичне майбутнє України залежить від рішень, які ухвалюються вже сьогодні.
