Кількість безробітних в Україні зменшилася: до чого тут військкомати і що відбувається на ринку праці

В Україні стрімко зменшилася кількість безробітних. За інформацією Державної служби зайнятості, на 1 серпня кількість безробітних українців скоротилася до 112,3 тисячі проти минулорічного показника 296,7 тисячі. Цікаво, що в загальній кількості зареєстрованих безробітних чоловіки становили лише 31,8 тис. осіб (28%), жінки – 80,5 тис. осіб (72%).

Зʼясували у чому причина та що відбувається на ринку праці під час війни.

Озвучені цифри наштовхують на думку, що значна частина українців змогла якимось дивом працевлаштуватися, незважаючи на війну. Але експерти зазначають, що не завжди статистичні данні відображають реальну картину справ.

Довідка від військкомату

“За статистикою від Держслужби зайнятості виходить, що у нас ситуація з безробіттям під час війни краща, ніж у ковідні роки, та ще й продовжує покращуватися. Але це не так. Щоб офіційно стати безробітним, людині потрібно прийти до центру зайнятості й надати всі необхідні документи, зокрема довідку з ТЦК та СП або колишніх військкоматів. Гадаю, що тому в наведеній статистиці так мало чоловіків, бо судячи з усього, вони вирішили, м’яко кажучи, не брати довідку з військкомату. Якщо ж проаналізувати комерційні сайти з працевлаштування, то там немає такого перекосу – співвідношення чоловіків і жінок приблизно 48% і 51%“, – розповідає сайту ТСН.ua HR-експертка Тетяна Пашкіна.

Людям, які приходять до центру зайнятості, варто пам’ятати, що максимальний розмір допомоги по безробіттю від 1 січня 2023 року становить 6 700 гривень – розмір мінімальної зарплати. Тобто скільки б ви не заробляли на своїй колишній роботі, ви отримуватимете цю стандартну суму. І розраховувати одержувати її тривалий час теж не варто, бо під час війни тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів.

До речі, окрім безробітних, в Україні також зменшилася кількість людей, які отримували допомогу по безробіттю. Вона скоротилася до 47,2 тисячі осіб, тоді як раніше цей показник становив 244,4 тисячіосіб.

“Думаю, це теж пов’язано з військкоматами. Чоловіки просто не хочуть “світитися” у центрах зайнятості, адже щоб отримувати допомогу від держави, повторюся, їм потрібно отримати у військкоматі довідку. Другий момент – раніше термін отримання допомоги становив приблизно 10-12 місяців. Зараз – три місяці. Окрім того, в центрах зайнятості пропонують безробітним суспільні роботи, і не всі люди на них погоджуються. А якщо ти не погоджуєшся, допомогу знімають. Це жорстко, але справедливо – держава не може прогодувати всіх людей, які шукають роботу. З іншого боку, чому б не погоджуватися на суспільні роботи? В цей складний період можна якось звести кінці з кінцями, а тим часом активніше шукати роботу з достойною оплатою”, – розповідає Тетяна Пашкіна.

Водночас експертка переконана, що центри зайнятості – дуже потрібні структури. Особливо в невеликих містечках, де дійсно допомагають людям із працевлаштуванням. У центрах зайнятості активно співпрацюють з державними роботодавцями, з виробничими компаніями.

Цікаво, що за даними Держслужби зайнятості, сьогоднішні безробітні – це люди, які мають вищу освіту – 43%, 36% – професійно-технічну, 21% – загальну середню освіту.

А за віковими групами:

• 22% зареєстрованих безробітних – у віці до 35 років,
• 29% – у віці від 35 до 44 років,
• 29% – у віці від 45 до 55 років,
• 20% – понад 55 років.

“Було б ідеально, якби безробітна людина отримувала в центрі зайнятості реальну можливість перевчитися, отримати допомогу, користуватися послугами кар’єрного радника. Тоді це мало б якусь цінність, заради якої було б варто збирати купу документів і йти реєструватися, з можливістю мобілізації. Тому багато людей туди просто не йдуть, бо не хочуть афішувати свій статус безробітного”, – пояснює Тетяна Пашкіна.

Скільки є вакансій

Станом на 1 серпня 2023 року загальна кількість вакансій, зареєстрованих у Держслужбі зайнятості, становила 59,2 тис. одиниць.

А на великих сайтах із працевлаштування work.ua або olx.ua по 80-90 тисяч вакансій. До війни там було 110-115 тисяч вакансій. Тобто ринок за кількістю вакансій відстає на чверть, але ж кандидатів фізично стало менше.

“Приблизно 1 мільйон українців нас захищають у ЗСУ, 5 мільйонів – це внутрішньо переміщені особи, серед яких половина – безробітні, і навряд чи вони знайдуть роботу, бо там є певні умови. Приблизно 6 чи 7 мільйонів виїхали за кордон – якщо з них половина працездатні, то це, очевидно, не третина, не чверть і навіть не п’ята частина від того, що ми бачимо по вакансіях. Тому мені здається, що є певні вакансії, за якими люди ще довго будуть шукати роботу. Але є великий перелік вакансій, по яких роботодавці вже зараз бігають за кандидатами і не можуть їх привабити – змушені переглядати зарплати, а також конкурувати між собою. Тому я переконана, що кількість безробітних у нас не збільшуватиметься в якихось глобальних масштабах”, – пояснює експертка.

Що з зарплатами

Середня заробітна плата у вакансіях, які містяться в базі даних Державної служби зайнятості, становила 11 тис. грн. Зокрема, серед видів економічної діяльності найвищою зарплата була:

• у сфері фінансів і страхової діяльності (18,3 тис. грн),
• у державному управлінні й обороні (17,0 тис. грн),
• у будівництві (13,3 тис. грн.),
• у добувній промисловості і розробленні кар’єрів (12,7 тис. грн),
• у сфері водопостачання, каналізації, поводження з відходами (12,2 тис. грн),
• у сфері інформації та телекомунікацій (12,1 тис. грн),
• у закладах охорони здоров’я (12,1 тис. грн),
• у переробній промисловості (11,7 тис. грн).

Наприклад, в Одесі був зафіксований найнижчий рівень заробітної плати серед міст-мільйонників – 8 тисяч гривень із хвостиком.

“Я подивилася вакансії, які пропонують в Одесі, а там у більшості випадків – робота на держслужбі, вихователем дитсадка, вчителем, озеленювачем. І стало зрозуміло, чому такі невеликі зарплати. Звідки їм бути більшими? Але якщо казати про бізнесові вакансії, то вони в центрах занятості просто відсутні. Наприклад, професія діджитал-маркетолог – там таких спеціальностей просто не буває, хіба що хтось дуже законослухняний спрямує до центру таку вакансію, І, відповідно, шукачі, які мають таку спеціальність, навіть гадки про це не мають”, – зазначає Пашкіна.

Щодо зарплати у вакансіях на work.ua, то вони весь минулий рік трималися на рівні 15 тисяч гривень.

“Цього року зарплата у вакансіях вже змінюється втретє – наразі вона становить 17 500 гривень. Тобто роботодавці змушені її піднімати, тому що люди просто не йдуть на роботу. Тут питання: навіщо йти до центру зайнятості, якщо можна, просто не виходячи з дому, зареєструватися на сайті, виставити резюме або відгукнутися на вакансію, і тебе заберуть з руками й ногами, а окрім грошей, ще й запропонують харчування, медичне страхування і все, що завгодно, аби ти тільки йшов і працював”, – каже Тетяна Пашкіна.

Що з роботою в регіонах

Найпопулярнішими залишаються загальні вакансії: продавець, касир, адміністратор, офіціант, водій, кур’єр, вантажник, комплектувальник. На них завжди є високий попит.

“Наприклад, у Львові роботодавці вже собі ноги збили, щоб знайти певну кількість людей під ті вакансії, які вже відкриті, особливо на виробництві. Там завжди труднощі з цим, але зараз це вже критично. На сході країни ситуація інша. Там роботодавців не так багато, але їхня кількість зростає, і конкуренція теж піднімається. Загалом роботодавцям восени буде непереливки, якщо отримаємо традиційний, хоч і урізаний бізнес-сезон. Всі почнуть переглядати зарплати й відкривати нові вакансії з розрахунком, що з нового року туди вийдуть нові люди. А знайти претендентів буде дуже складно, як у тій казці про ріпку, причому в кожній професійній сфері”, – додає Тетяна Пашкіна.

Мотивує надійна ППО

Якщо говорити про столицю, то ринок праці тут структурно майже не змінився. Хіба дещо просіла сфера IT, і вона не так швидко відновиться через війну. Київ був і залишається лідером за основними видами вакансій.

“З 90 чи 85 тисяч вакансій 25-27 тисяч – це Київ. І відповідно, навіть внутрішньо переміщені особи намагаються тут залишитися, бо в столиці більше пропозицій по роботі і надійніше працює ППО. А чому ви дивуєтеся? Згадайте осінь минулого року, тоді в мотиваційний пакет входили: Starlink, генератор, гаряча вода і світло в офісі. А тепер люди дивляться – чи є в місті ППО, бомбосховище в офісі та інша інфраструктура з безпеки. Якби хтось сказав кілька років тому, що на таке орієнтуватимуться, обираючи роботодавця, то я б не повірила. Але це, на жаль, наша реальність”, – зазначає Тетяна Пашкіна.