Багатоповерхівки, зведені в Україні за радянських часів, часто мають серйозні проблеми з утриманням тепла, і одна з головних причин — занадто тонкі стіни.
У деяких будинках їхня товщина становить лише 38 сантиметрів замість нормативних 51, що напряму впливає на теплоізоляцію квартир у зимовий період. Про особливості таких будинків «Телеграфу» розповів заслужений архітектор України, лауреат державної премії в галузі архітектури Сергій Юнаков.
За його словами, у процесі масового житлового будівництва в СРСР поступово відмовлялися від повноцінної товщини стін, скорочуючи її майже на 13 сантиметрів, аби зменшити витрати на зведення будинків.
Зменшення товщини стін суттєво знизило здатність будівель накопичувати та зберігати тепло. Чим масивніша стіна, тим кращі її теплоємні властивості. За умови додаткового утеплення такі будинки могли б бути значно теплішими, однак конструктивні особливості радянських багатоповерхівок часто ускладнюють цей процес.
Окрема проблема — локальні зони з критично тонкими стінами. Як пояснює Юнаков, у багатьох квартирах, зокрема в місцях розташування батарей, товщина стін може зменшуватися до 25 сантиметрів. Таке рішення дозволяло не «з’їдати» корисну площу всередині квартир, але водночас значно погіршувало теплозахист.
Попри поширену думку, ці будівельні рішення формально відповідали тодішнім нормам. Радянські стандарти насамперед орієнтувалися на здешевлення будівництва, а не на комфорт мешканців. Саме тому допустимі показники товщини стін часто коригувалися з урахуванням економії матеріалів.
У результаті багато радянських багатоповерхівок сьогодні швидко промерзають і легко продуваються в холодну пору року. Мешканцям доводиться самостійно вирішувати проблему — утеплювати фасади та внутрішні стіни, витрачаючи на це значні кошти, аби компенсувати прорахунки минулої епохи.
