Втрата Y-хромосоми виявилася небезпечною для чоловіків: вчені знайшли зв’язок із важкими хворобами та скороченням життя, пише видання Science Alert, передають Патріоти України.
Зв’язок між втратою хромосоми Y і здоров’ям
Довгий час вважалося, що втрата чоловічої Y-хромосоми з віком — це нормальний фізіологічний процес, який не викликає серйозних наслідків для здоров’я. Однак останні дослідження свідчать про інше.
За останні кілька років накопичилося безліч доказів того, що втрата Y-хромосоми пов’язана з різноманітними захворюваннями. Дослідження показують, що чоловіки з високим рівнем mLOY мають підвищений ризик серцево-судинних захворювань, зокрема інфарктів і серцевої недостатнос
Вчені уніврситету Вірджинії проаналізували понад 216 000 зразків. Вони виявили, що чоловіки з високим ступенем втрати Y-хромосоми мають у шість разів більший ризик розвитку хронічної хвороби нирок. У експериментах на мишах з втратою Y-хромосоми тварини демонстрували гірше відновлення після ушкоджень нирок і більше рубцювання тканин.
Але це ще не все. Втрата Y також пов’язана з нейродегенеративними захворюваннями: у пацієнтів із хворобою Альцгеймера це явище спостерігається вдесятеро частіше. Крім того, існує також підвищений ризик різних типів раку.
Ключову роль у негативних наслідках відіграє імунна система. Клітини крові (макрофаги), які втратили Y-хромосому, гірше знищують “зомбі-клітини” — старі, пошкоджені клітини, які накопичуються з віком і виділяють шкідливі молекули. Вони також надсилають сигнали, які пригнічують імунну відповідь, дозволяючи пухлинам уникати знищення. Ген UTY на Y-хромосомі, ймовірно, відіграє важливу роль у регуляції цих процесів.
Наразі дослідники активно шукають способи протидіяти негативним наслідкам втрати Y-хромосоми. В експериментах на мишах використання препаратів, що видаляють “зомбі-клітини”, допомогло відновити функцію нирок. Дослідження також показують, що втрата Y може бути динамічним процесом: наприклад, відмова від куріння знижує частоту mLOY у клітинах крові. У майбутньому лікарі можуть зможуть визначати “індекс втрати Y” під час звичайних обстежень, подібно до вимірювання рівня холестерину. Це дозволить вчасно виявляти ризики та вживати запобіжних заходів.