📌 Коротко про головне:
- Смертність в Україні втричі перевищує народжуваність станом на 2024 рік.
- З 1991 року населення країни скоротилося з 51 до 28 мільйонів осіб.
- Масова міграція та війна стали головними чинниками вимирання української нації.
Україна вже понад три десятиліття переживає демографічний спад. Про це пише EU NEIGHBOURS east.
Що відомо про демографічну кризу в Україні?
Як зазначають експерти, світ входить у період швидшого, ніж прогнозувалося, скорочення населення. У матеріалі The Atlantic журналіст Марк Новікофф звертає увагу, що глобальний демографічний спад може початися вже у 2055 році, тоді як раніше Організація Об’єднаних Націй прогнозувала його лише з 2084-го.
Українські демографи наголошують, що ситуація в Україні є частиною глобального процесу демографічного переходу, однак унікальною її роблять війна та її наслідки. За словами дослідника Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олександра Гладуна, саме поєднання війни, міграції, зростання смертності та падіння народжуваності створює безпрецедентний тиск на демографічну систему країни. Смертність зростає не лише через бойові дії, а й через ускладнений доступ до медичної допомоги та загострення хронічних захворювань, тоді як народжуваність різко знижується, адже багато сімей відкладають рішення про дітей через невизначеність і безпекові ризики.
У публічному просторі також з’являються особисті свідчення українців, які ухвалюють рішення про народження дітей попри війну. Вони зазначають, що, попри постійну загрозу обстрілів і складні умови життя, наявність дому, роботи та родинної підтримки дозволяє їм залишатися в Україні. Водночас такі рішення часто супроводжуються внутрішніми сумнівами щодо безпеки майбутнього дітей.
Що є причинами демографічної кризи?
Статистика підтверджує масштаб проблеми. У 2024 році в Україні зафіксовано близько 495 тисяч смертей, що майже втричі перевищує кількість новонароджених. Своєю чергою, оцінки втрат унаслідок війни різняться. Офіційно називаються десятки тисяч загиблих військових, тоді як міжнародні аналітичні центри оцінюють реальні втрати значно вище. Це ще більше поглиблює демографічний дисбаланс.
Загалом населення України скорочується з початку 1990-х років. За оцінками експертів, з моменту здобуття незалежності країна втратила майже половину свого населення: з понад 51 мільйона у 1991 році до приблизно 28 мільйонів осіб на підконтрольній уряду території станом на 2026 рік. Прогнози ООН свідчать, що до кінця століття чисельність населення може знизитися до приблизно 15 мільйонів, хоча ці оцінки залишаються умовними через невизначеність щодо міграції, окупованих територій і рівня повернення громадян.
Що є причиною демографічної кризи?
Дослідниця CES Ірина Іпполітова розповідає, що основною причиною кризи є масова міграція. Лише у 2025 році з країни виїхали близько 300 000 людей. Водночас питання повернення залишається відкритим. CES прогнозує, що після війни в Україну можуть повернутися “від 1,3 до 2,2 мільйона людей”.
Гладун пояснює, що на рішення про повернення впливатиме ціла низка факторів: житло, робота, соціальна інфраструктура. При цьому він підкреслює, що більшість біженців розглядає повернення лише у разі повного завершення війни.
Чи зменшить вступ до ЄС демографічну кризу?
У ЄС українці користуються статусом тимчасового захисту до березня 2027 року, але після цього країни Євросоюзу ще не визначилися з подальшою політикою. Дискусії тривають і всередині ЄС. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц уже заявляв про потребу стимулювати повернення українців. На цьому тлі обговорюється і перспектива вступу України до ЄС. За словами Іпполітової, наразі складно чітко передбачити наслідки вступу, адже він може як сприяти міграції, так і створити умови для повернення через економічну інтеграцію та циркуляцію робочої сили.
Членство в ЄС зміцнило б економічну та інституційну стійкість України,
– наголошує вона, додаючи, що це також може стати чинником для повернення частини мігрантів.
Водночас демографи застерігають: навіть у разі вступу до ЄС масштабного розвороту міграційних потоків не гарантовано.
Навряд чи це спричинить масовий відплив населення,
– підсумовує Гладун.
Він підкреслює, що Україна вже була частково інтегрована в європейський ринок праці ще до війни.
