Реновація хрущовок в Україні: Шуляк про знесення та квартири

Зміст

На території України понад 60% житлового фонду представлено спорудами, спорудженими до 1970 року. Суттєва частка таких будівель потребує відновлення внаслідок зношення конструкцій, застарілих мереж і низьких показників енергоефективності. Водночас тотального демонтажу хрущовок проводити не збираються: ключовим напрямком визначено реконструкцію разом із модернізацією.

Господарям помешкань у будівлях, котрі все ж визнають непридатними до подальшого відновлення, зможуть надати грошове відшкодування або організувати тимчасовий переїзд до осель із маневрового фонду.

Про відповідні плани повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк під час спілкування з журналістами.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

📱 Наші Shorts🔔 Підписатися

«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр

Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки

Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили

Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк

Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ

Це його вибір, – Зеленський про відмову Федорова від усіх 4 запропонов

Корупція заважає завершити війну в сильній позиції, — ексміністр Федор

«Я буду дивитися, з ким пройшли шлях» - Михайло Федоров розповів, коли

«Ці люди зрештою програють»: Федоров пояснив, що призвело до його звіл

Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в

Масштаби застарілого житлового фонду в державі

За інформацією Шуляк, понад 60% житлових споруд в Україні звели ще до 1970 року. Майже 40% загальної кількості становлять будівлі, споруджені раніше 1960-го.

До моменту повномасштабного вторгнення в державі фіксували понад 30 тисяч об’єктів, що належали до застарілого житлового фонду. Більш ніж 10 тисяч із зазначеної кількості складали хрущовки — типові радянські багатоквартирні споруди.

Серед головних складнощів таких будівель виділяють:

падіння міцності бетону;
втрату герметичності на стиках між панелями;
руйнування інженерних мереж та комунікацій;
загальне погіршення стану опорних конструкцій;
низьку енергоефективність разом із високими витратами на теплопостачання.

Як зазначає народна депутатка, у значної кількості старих об’єктів встановлені нормативами періоди експлуатації вже завершилися. Через це проблема їхнього оновлення вимагає комплексних рішень.

Чи готують демонтаж радянських будинків

Олена Шуляк підкреслила, що масового знесення старих багатоповерхових споруд не передбачено.

«Ніхто нічого зносити не збирається. Ми дійсно активно працюємо над новою житловою політикою, і базовий законопроєкт щодо неї вже ухвалено. Але питання реновації застарілого житлового фонду, зокрема хрущовок, хоч і пов’язане з житловою політикою напряму, однак потребує окремо виписаного законодавчого підґрунтя», — зазначила посадовиця.

Читати більше: Квартира-пічка: мешканці яких будинків опинилися в зоні ризику через аномальну спеку

З огляду на технічні характеристики кожної споруди можуть обирати різноманітні варіанти відновлення:

проведення реконструкції та укріплення конструктивних частин;
заміну інженерних мереж на сучасні;
теплоізоляцію фасадів задля підвищення рівня енергоефективності;
зміну планування всередині приміщень;
зведення додаткових поверхів, якщо конструктивний стан об’єкта це дозволяє;
повноцінне оновлення прилеглої території та інфраструктурних елементів кварталу.

Цілковите знесення братимуть до уваги виключно тоді, коли відбудова споруди виявиться технічно нездійсненною або економічно невиправданою.

Як стверджує Шуляк, базовим орієнтиром для такого кроку може стати руйнування понад 60% початкового стану будинку.

Яка частка власників має погодитися на проведення робіт

Іншим принциповим моментом виступає порядок затвердження рішення щодо реновації. На цей час розглядають вимогу заручитися згодою не менше 70–75% власників нерухомості в конкретному будинку.

Якщо будівля не зможе зібрати необхідний відсоток голосів, її просто не включатимуть до плану комплексного відновлення мікрорайону.

Разом із цим кінцеві правила голосування потребують належного правового закріплення. Зокрема, законодавці мають встановити координаторів обговорень, механізми фіксації вибору та шляхи забезпечення прав мешканців.

Шуляк зауважує, що задумана реформа в жодному разі не повинна перетворюватися на інструмент примусового виселення громадян чи відчуження їхньої власності.

Механізми компенсації та забезпечення тимчасовим житлом

Особливу увагу в майбутніх нормативних актах спрямують на непорушність прав власників квартир. Попередні напрацювання містять два базові шляхи для людей із будинків, призначених під реконструкцію.

1. Фінансове відшкодування.

Господар квартири зможе обрати грошову виплату, відмовившись від помешкання в будівлі, яку готують до оновлення. Подібний крок може підійти особам, які не планують очікувати завершення будівельних робіт або бажають придбати оселю в іншому районі.

2. Тимчасовий переїзд.

Упродовж будівельних дій людям зможуть надати житлові площі з маневрового фонду. Облаштування та надання такого прихистку покладатиметься на місцеве самоврядування.

Утім, точні суми компенсаційних виплат, правила організації переїзду та супутні гарантії для громадян ще підлягають остаточному ухваленню в парламенті.

Терміни запуску оновлення застарілих кварталів

Правові рамки для повноцінної перебудови застарілого житла намагаються закласти вже протягом тривалого часу.

Ще у 2021 році було зареєстровано проєкт закону №6458 щодо комплексної реконструкції застарілих житлових масивів. Восени 2022 року Верховна Рада підтримала його у першому читанні, проте з настанням повномасштабної війни подальшу роботу над ініціативою відклали.

Зараз народні обранці повертаються до опрацювання нормативного акта для підготовки його до другого читання. Документ покликаний визначити чіткі стандарти виконання реновації, межі повноважень муніципалітетів, принципи голосування та юридичні гарантії для господарів квартир.

Розробляючи реформу, фахівці також аналізують практичні напрацювання європейських сусідів, зокрема Німеччини, Польщі та країн Балтії, де успішно запроваджували програми пільгових позик, дотацій та системної термомодернізації житла.

Таким чином, наразі мова йде не про негайний демонтаж радянських хрущовок, а саме про створення законодавчих механізмів задля поетапного відновлення старого фонду. Остаточні критерії реновації, виплат та варіантів переселення безпосередньо залежатимуть від законів, які ще належить прийняти.