Чи продовжиться мобілізація в Україні після досягнення мирної угоди: що відомо

Разом з тим президент Володимир Зеленський вже заявив, що намагатиметься зберегти максимальну чисельність української армії.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

То яким чином поповнюватимуться ради українського війська після припинення бойових дій і чи є підстави для продовження мобілізації після того, як гармати офіційно замовкнуть – читайте у матеріалі ТСН.ua.

Важкий вибір Києва

The Economist у своїй статті зазначає, що мобілізація молоді є єдиним шансом для України протидіяти “поганій” угоді президента США Трампа.

ЗСУ страждають від нестачі особового складу та загрози з боку президента США Дональда Трампа, попри сповільнення російського наступу.

Бої залишаються кровопролитними, і багато потенційних новобранців уникають мобілізації. Офіцер 46-ї бригади Артем заявляв, що політичні обмеження стали причиною провалу мобілізації, зазначивши перевагу росіян у живій силі.

“Десять росіян на одного українця. Група з чотирьох солдатів, відповідальних за утримання кількох багатоповерхівок, кожна з яких має три або чотири входи”, – розповів військовий.

Хоча загальна чисельність ЗСУ (880 тисяч) перевищує російське угруповання (720 тисяч), на передовій Росія швидше поповнює втрати.

Видання нагадує, що у 2024 році РФ збільшила армію на 430 тис. осіб без загальної мобілізації. Україна стоїть перед важким вибором: знизити вік мобілізації з 25 до 18 років, що буде непопулярним кроком.

Високопоставлений американський чиновник припускає, що єдиний шанс України боротися з “поганою” угодою Трампа – це мобілізувати свою молодь.

Навіть офіційні особи в оточенні президента Володимира Зеленського визнають, що Україні доведеться розширити свою мобілізацію, якщо вона хоче встояти в боротьбі.

The Economist припускає, що якщо війна й надалі триватиме, а Росія продовжуватиме збільшувати чисельність своєї армії, як це було раніше, мобілізація в Україні повинна буде стати ще жорсткішою. Така перспектива ризикує відкрити розбіжності в і без того виснаженій країні, вважають автори статті.

Воєнний стан після припинення вогню

Від лютого 2022 року Верховна Рада за поданням президента України що три місяці ухвалює відповідні закони та продовжує дію воєнного стану і мобілізації. Тож воєнний стан та мобілізація в Україні тривають майже три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Нардеп Ярослав Юрчишин в ефірі телеканалу “Новини Live” заявив, що припинення бойових дій в Україні не означає миттєвого скасування воєнного стану.

Повернення до мирного життя буде тривалим процесом.

Він пояснив, що воєнний стан скасують лише після отримання гарантій безпеки, а не одразу після припинення вогню.

“Не одразу. Мають бути гарантії безпеки. Зрозумійте, що найпростіший момент – умовно три дні відсутності обстрілів, припинення бойових дій за фактом, ми скасовуємо воєнний стан, а на четвертий день росіяни пруть всіма потугами. Тобто так не працює. Працює: внесення указу про припинення воєнного стану має ґрунтуватися на рішенні наших безпекових структур про те, що справді ми зараз можемо переводити країну на мирні рамки. Це може бути або як наслідок певної мирної угоди з безпековими гарантіями або якісь більші гарантії – ну, звісно, не Будапештський меморандум”, – пояснив Юрчишин.

Це рішення має ґрунтуватися на оцінці безпекових структур і може бути наслідком мирної угоди з надійними гарантіями.

Юрчишин наголосив, що скасування воєнного стану потребує гарантій безпеки для людей, особливо тих, хто знаходиться на фронті або окупованих територіях, і це буде поступовий процес.

Росія не припинить вогонь

Очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія припинить бойові дії, коли будуть досягнуті домовленості, що влаштовують Москву.

“Варіант із “завмиранням одразу”, зупинкою бойових дій по лінії зіткнення та продумуванням подальших кроків Росію не влаштує”, – наголосив він.

У разі припинення вогню, за словами голова Служби зовнішньої розвідки України Олега Іващенка, Росія перегруповуватиме війська та готуватиме їх до нової хвилі агресії.

Мобілізація після війни

Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наголошує на ключовій ролі мобілізаційного ресурсу. За його словами, майбутнє України та її територіальна цілісність залежатимуть від кількості людей, готових захищати державу.

“Головне для Збройних сил України – це не лише чисельність діючого війська, а й кількість підготовленого мобілізаційного ресурсу. Важливо, щоб люди були готові взяти до рук зброю та стати на захист країни, як це було у 2022 році”, – зазначив він.

За словами Залужного, мобілізація необхідна для довготривалого конфлікту, а також для забезпечення обороноздатності країни в майбутньому.

Розпускати армію після завершення воєнного стану – самогубство

Військовий експерт Олексієм Гетьманом в інтерв’ю для УНІАН розповів, що після скасування воєнного стану, не слід розпускати армію

“Перемир’я чи призупинення вогню не означає закінчення війни на вигідних для нас умовах під гарантії безпеки від наших партнерів, щоб ми могли починати, демобілізацію і звільняти людей”, – сказав він.

Він підкреслив, що росіянам довіряти не варто, адже минулі перемир’я, як-от “хлібне” чи “різдвяне”, під час АТО не працювали – обстріли продовжувалися.

Навіть після оголошення перемир’я, як тільки ОБСЄ залишала позиції, ворог відразу починав мінувати та обстрілювати.

“Тому будь-які домовленості не повинні зачіпати армію, адже це було б самогубством”, – зауважив експерт.

Також, Олексій Гетьман підкреслив важливість залучення молоді до ЗСУ, зокрема контракти “18-24”.

“Наразі майже 10 тисяч молодих людей 18-24 років добровільно зголосилися служити, що дозволить проводити ротації та зміцнювати обороноздатність”, – розповів Гетьман.

За його словами, якщо війна завершиться миром із гарантіями безпеки, Україна матиме велику кількість досвідчених військових, багато з яких вирішать пов’язати своє життя зі Збройними силами.

Це створить міцну основу для професійної армії, готової захищати країну у майбутньому.

Однорічні контракти для молоді

Одним із ключових нововведень в Україні, яке дозволяє залучати до лав ЗСУ молодь, тим самим збільшуючи кількість військових  – є запровадження однорічних контрактів для українців віком від 18 до 24 років. Окрім того, охочі приєднатися до Збройних Сил України матимуть грошову винагороду.

Командир взводу 24-ї ОШБр “Айдар” Станіслав “Осман” Бунятов вважає, що ініціатива з виплатою 1 мільйона гривень за контракт може стати ключовим фактором у залученні молодих і мотивованих людей.

“Молодь швидко навчається, піддається дисципліні, поглинає ідеологію підрозділу та знаходить мотивацію там, де бачить результат побратимів”, – зазначив Бунятов.

На його думку, виплата мільйона спрямована саме на залучення кадрів до нових спеціалізованих підрозділів.

Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса повідомив, що за кілька днів після оголошення про новий річний контракт для молоді 18–24 років бажання долучитися до війська виявили близько десяти тисяч осіб.

На його думку, такий показник звернень за кілька днів – це непоганий результат. Паліса наголосив, що контракт для 18–24-річних – це не завершення реформ рекрутингової системи, а радше початок.

“Тому що контракт 18-24 – це перша стадія, в якій ми на добровільній основі даємо можливість молодим громадянам приєднатися до Збройних сил України. Це пілотний проєкт, до якого залучені наразі лише шість бригад. Одна морської піхоти, одна ДШВ і чотири – сухопутних військ”, – розповів Павло Паліса.

За його словами, це необхідно  для того, щоб на кожному напрямку, в кожній бригаді протестувати всі елементи.

Сильна армія – гарантія безпеки України

Своєю чергою, Володимир Зеленський пообіцяв, що кількісний склад української армії збережеться максимально.

Він вважає, що Україна не має підстав довіряти запевненням Кремля у “миролюбності”, тому сильна українська армія стане найкращою гарантією безпеки для нашої держави у разі досягнення домовленостей з державою-агресоркою про припинення вогню.

“Ми віримо в нашу армію і це буде однією з найголовніших гарантій безпеки, тому я збережу в будь-якому випадку кількісний склад максимальний. Кількісний склад, який потрібен Україні для захисту своїх інтересів”, – наголосив він.