У Чернігові функціонують спеціальні місця для поховання домашніх улюбленців, де на окремих могилах можна зустріти пам’ятники, таблички з написами та навіть християнські хрести. Архімандрит Серафим роз’яснив, наскільки подібні звичаї узгоджуються з канонами християнської віри.
Ставлення до втрати домашнього улюбленця
Для багатьох власників тварина стала близьким членом сім’ї. Собаки чи коти роками перебувають поруч, зустрічають господарів, допомагають долати почуття самотності та виявляють щиру прив’язаність. Тому смерть улюбленця часто сприймається людьми як важка особиста втрата.
Виникає цілком закономірне запитання: яким чином належить поховати тварину та чи доречно встановлювати на місці її спочинку хрест?
У межах Чернігова існують території, які громадяни використовують як кладовища для домашніх тварин. На деяких похованнях люди розміщують надгробки, інформаційні таблички, фотографії і в окремих випадках — хрести.
Свою думку щодо таких традицій висловив архімандрит Серафим (Лісовий), який є намісником Троїцько-Іллінського чоловічого монастиря в Чернігові та виконує обов’язки секретаря керуючого Чернігівською та Ніжинською єпархією з питань взаємодії з громадськістю.
Чому Церква проти хрестів на могилах тварин
Священнослужитель зазначає, що скорбота за померлою твариною є цілком зрозумілою. Ставлення до домашнього улюбленця як до члена родини не суперечить християнським принципам піклування про Божі створіння.
Після смерті тварини архімандрит радить забезпечити гідне та безпечне для довкілля поховання — наприклад, кремувати тіло або віддати його землі.
Водночас візити на місце поховання не мають жодного релігійного підґрунтя.
Люди можуть відвідувати такі місця лише для досягнення власного душевного спокою, щоб полегшити страждання у перші дні після втрати, — пояснює архімандрит Серафим.
З його слів, перетворення могили тварини на майданчик для постійного «спілкування» з її духом вважається духовно нездоровим явищем.
Це питання часто викликає подив, проте архімандрит Серафим наголошує: встановлювати хрест на могилі тварини з позиції християнства категорично заборонено.
Причина полягає у сакральному значенні цього символу. У християнському віровченні хрест є знаком спасіння людської душі, а також торжества Христа над смертю та гріхом. Тварини, відповідно до богословських пояснень, не володіють людським духом, не можуть чинити свідомий гріх та не мають потреби у відкупленні.
Отже, використання християнської символіки на похованнях улюбленців є богословською помилкою.
Водночас звичайна пам’ятна табличка, камінь чи фотографія не є порушенням, якщо ці предмети не містять релігійних знаків.
Як вшанувати пам’ять правильно
Традиція залишати їжу на могилі тварини також не має релігійного змісту, додає священник. Душа тварини не потребує фізичної їжі, а такі «подарунки» лише приваблюють інших звірів.
Якщо власник бажає вшанувати пам’ять улюбленця добрим вчинком, архімандрит радить надати допомогу притулку або нагодувати бездомну тварину.
Щодо заупокійних служб, то церковні таїнства для тварин не передбачені. Хрещення, відспівування чи панахиди звершуються виключно над людьми, оскільки тварини не несуть особистої відповідальності за гріхи.
Священник не має права проводити заупокійний обряд за твариною чи приймати записки з її іменем. При цьому молитися про здоров’я живої тварини дозволено, адже Біблія вчить піклуватися про Божі створіння.
Церква не вимагає забувати улюбленців. Навпаки, вдячність за роки вірної дружби є природною. Замість створення культу на могилі архімандрит Серафим пропонує спрямувати любов на корисні справи: допомогти волонтерам, притулкам або подарувати турботу тварині, що потребує дому.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook
