Дослідження для господарств, що зазнають економічних труднощів.
У канадському дослідженні розглядаються добавки до раціону великої рогатої худоби на випадок, якщо доведеться годувати тварин пшеничною соломою в складній ситуації, інформує Ukr.Media.
Остання посуха в Канаді спонукала аспірантку Університету Саскачевану Беатріс Монтенегро Гонсалес розпочати дослідження потенціалу пшеничної соломи як корму для худоби в складні економічні часи. Метою її роботи є такі кормові добавки до пшеничної соломи, як висівки льону та каноли, комерційного різновиду ріпаку, які могли б допомогти власникам ВРХ у роки дефіциту кормів і грошей.
Гонсалес розповіла, що посуха останніх п’яти років призвела до проблем з кормами у багатьох канадських виробників великої рогатої худоби.
«Виникло питання: Чи можемо ми використовувати в годівлі корів щось, нехай і не з найвищою харчовою цінністю, але при цьому досить дешеве, щоб допомогти деяким виробникам пережити дійсно складні економічні часи, особливо в роки посухи та економічних труднощів»?», — сказала вона.
Гонсалес відзначила важливість дослідження, оскільки за роки посухи поголів’я великої рогатої худоби в Канаді значно скоротилося і досягло найнижчого рівня за всю історію, аналогічна ситуація спостерігається і в США.
«Пшенична солома значно дешевша за сіно. Відсіви ріпаку або льону доступні в більшості випадків, зазвичай з різних галузей. Разом з тим ми знаємо, що пшенична солома має дуже низьку поживну цінність, то чи можемо ми використовувати деякі з цих ріпакових або лляних відсівів як спосіб доповнити цей раціон з точки зору енергії або з точки зору білка?», — говорить дослідниця.
Команда запустила цикл експериментів з випробування в середині листопада 2023 року. Протягом чотирьох періодів по 21 дню вони годували худобу п’ятьма різними раціонами: включення пшеничної соломи становило або 25 відсотків, або 50 відсотків. Висівки каноли або льону, які не подрібнювалися, включалися в кількості 12,5 відсотків за сухою речовиною. Контрольний раціон складався з 60 відсотків ячмінного силосу і приблизно 30 відсотків сухого плющеного ячмінного зерна, а решта раціону була ріпаковим борошном, мінералами, вітамінами та іншими інгредієнтами.
Протягом кожного з 21-денних періодів дослідження вчені щотижня відбирали зразки кожного інгредієнта раціону та всього змішаного раціону. Вони також вимірювали кількість з’їденого та відкинутого корму, щоб розрахувати споживання на основі сухої речовини, брали зразки фекалій і в кінці кожного 21-денного періоду зважували худобу.
Гонсалес зазначила, що основною проблемою в ході експерименту була спроба забезпечити надходження в організм великої рогатої худоби необхідної кількості сухої речовини при годуванні раціонами з високим вмістом соломи.
«На раціонах з високим вмістом соломи худоба просто не могла їсти стільки корму, скільки нам хотілося. Просто через те, що в цих раціонах було так багато пшеничної соломи і клітковини, вони по суті їли значно менше, ніж на інших раціонах, а потім просто насичувалися і відходили від годівниці», — говорить вчена.
Результати випробування показали, що контрольна дієта показала найкращі результати з щоденним приростом 1,3 кг в середньому. Дієта солома/канола дала середній щоденний приріст в 1,06 кг, а дієта солома/льон — 1,08. Дослідниця пояснила, що при вирощуванні великої рогатої худоби зазвичай потрібно підтримувати середній щоденний приріст в межах від 1,13 кг до 1,22 кг, тому жодна з цих дієт не дала поганих результатів.
Економічний аналіз показав, що контрольна дієта мала співвідношення витрат до приросту в розмірі 1,8 долара, солома/канола — 1,96 долара за кілограм, солома/льон — 1,9 долара за кілограм. Гонсалес прокоментувала, що, незважаючи на те, що вартість альтернативних раціонів все ще трохи вища, ніж контрольних, вони можуть стати варіантом у періоди посухи, нестачі кормів та економічних труднощів залежно від наявних ресурсів.
«Висновок такий, що економіка годування пшеничною соломою із згаданими добавками залежатиме від ціни на пшеничну солому, від ціни на висівки та від поживної цінності відсівів», — говорить Гонсалес, яка наразі проводить дослідження для ВРХ на відгодівлі. У цій роботі вони використовували п’ятивідсоткову або десятивідсоткову норму включення пшеничної соломи і підтримували 12,5-відсоткову норму включення відсіву каноли або льону. Чотири періоди тривають уже 28 днів кожен, а не 21. Випробування все ще тривають і будуть завершені після забою з оцінкою ваги туші та якості, балів мармуровості тощо.
Також дослідники планують провести випробування in vitro, щоб вивчити параметри ферментації рубця і визначити рівень аміаку та метану залежно від раціону.
«Ми хочемо отримати цілісне уявлення про всю технологічну сторону цих дієт, а не тільки з точки зору продуктивності худоби. Раніше власники великої рогатої худоби говорили, що хоча вони і використовували солому в раціонах, у них ніколи не було цифр, тому факти важливі. Я знаю, що багато людей можуть глянути на результати дослідження і сказати: «Ну, ваша худоба не зрівняється з контрольним раціоном». Суть не в цьому. Очевидно, що тварини на соломʼяному раціоні з добавками не покажуть ту ж продуктивність на рівні контрольного раціону, де 60 відсотків силосу і 30 відсотків зерна. Наша мета показати, що є інші варіанти в періоди низької пропозиції кормів. Дослідження призначене для господарств, що зазнають економічних труднощів. І коли їм доведеться прийняти рішення, чи слід позбутися частини поголів’я, вони можуть використовувати деякі з цих побічних продуктів, щоб зберегти поголів’я, але з меншими витратами. Це те, що ми намагаємося надати фермерам», підсумувала дослідниця.
