Старі хрущовки й сьогодні зберігають архітектурні рішення, які здаються незрозумілими сучасному мешканцю. Одне з них – подвійні вхідні двері. Попри зовнішню простоту, це було цілком практичне рішення, продиктоване теплотехнічними недоліками раннього масового будівництва та вимогами тогочасних норм безпеки. Редакція Новини.LIVE розповідає, навіщо у хрущовках робили такі вхідні двері, передають Патріоти України.
Теплоізоляція хрущовок
Основою регулювання слугували радянські СНиП, що визначали характеристики огороджувальних конструкцій та параметри пожежної безпеки.У 1950-1960-х роках житло зводили швидко, дешево та з мінімальним запасом міцності.
Тонкі вхідні двері, передбачені типовими серіями К-7 або 1-335, не відповідали вимогам теплотехнічних параметрів, установлених у СНиП СРСР. Через це мешканці щодня відчували холод, протяги й постійні втрати тепла.
Щоб компенсувати конструктивні недоліки, встановлювали друге полотно, яке створювало невеликий тамбур. Повітряний прошарок між дверима працював як природний утеплювач.
“Це дозволяло хоч частково досягти рівня теплоізоляції, закладеного у нормах, та забезпечити базовий комфорт”, — зазначає OBOZ.UA.
Переваги подвійних дверей:
- значне зменшення тепловтрат у зимовий період;
- усунення протягів;
- стабільніша температура у коридорі квартири.
Звукоізоляція квартири у хрущовках
Низька щільність матеріалів і тонкі перегородки робили хрущовки “гучними”. Шум з коридору легко проникав усередину, що суперечило загальним рекомендаціям щодо рівня акустичного комфорту, прописаним у СНиП по житловому будівництву.
Додаткові двері значно зменшували проникнення звукових хвиль, ізолюючи житло від розмов сусідів, кроків, роботи ліфта та інших типових коридорних шумів.
Ефекти подвійних дверей:
- зниження рівня шуму;
- підвищення приватності;
- комфортніші умови для сімей з дітьми та людей, які працювали позмінно.
Безпека та конструктивні норми у хрущовках
З часом додаткові двері почали сприймати не лише як утеплення, а як елементарний бар’єр безпеки. Подвійне полотно ускладнювало проникнення в квартиру, навіть якщо обидві двері були дерев’яними.
Водночас СНиП не вимагали встановлення саме двох дверей. Вони лише визначали мінімальні теплотехнічні й пожежні характеристики.
Фактичне двошарове рішення стало відповіддю на недостатню якість первинних конструкцій. Мешканці самостійно доповнювали квартири тим, чого бракувало проектним серіям.
