Час змін: Дзідзьо оголосив про тимчасовий вихід з шоу-бізнесу

Співак Михайло Хома, відомий під сценічним ім’ям Дзідзьо , вирішив відмовитися від свого образу та тимчасово припинити виконання розважальних пісень під час війни. В інтерв’ю для видання SOL артист заявив, що це усвідомлене рішення, оскільки він відчуває у собі трансформацію та відповідальність за свої виступи перед публікою.

“Коли в людини нема чого втрачати, у неї величезна воля, свобода. Але коли перед людиною виникає відповідальність перед дітьми, наступним поколінням, державою, тоді ти розумієш, що потрібно носити її на собі небагато. Це трансформація. Ми ростемо, дякую Богу”, – підкреслив Хома.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Виконавець уточнив, що образ Дзідзьо був створений для того, щоб здобути визнання серед українців, і він досяг цієї мети, оскільки багато хто бачив у ньому самих себе.

“Я не знаю, можливо, я став нудним для молоді. Але я своє завдання на той момент виконав. Багато хто впізнавав себе і говорив, що це чесно. Я не писав сценарій. Якби не було цього зростання, мені було б не цікаво жити “, – пояснив Михайло.

Хома був фронтменом гурту DZIDZIO, створеного за підтримки Андрія Кузьменка та Олега Турка, з 2009 року. Образ музиканта також став відомим і в кіно. Він знявся у таких фільмах, як “Зірки на обмін”, “ДЕ ГРОШІ”, “DZIDZIO Перший раз”, “DZIDZIO Контрабас”. Співак приблизно 20 років був у відносинах зі своєю колегою по сцені Slavia. Пара познайомилася на конкурсі “Молода Галичина”, потім співала разом у гурті “Друзі”. Вони одружилися у листопаді 2013 року, а через 8 років оголосили про розлучення. Колишні закохані не мали спільних дітей.

Михайло Хома зробив важливий крок, відмовившись від свого добре відомого образу Дзідзьо, щоб тимчасово присвятити себе серйознішим питанням в умовах військового конфлікту. Це рішення демонструє його свідомість та відповідальність як артиста перед суспільством. Разом з тим він залишає за собою можливість повернення до розважальної творчості в майбутньому, що дозволяє зберегти її художню свободу та гнучкість.