Російська танкова дивізія, що наближається до Покровська, не така й сильна.
Кремль хоче взяти під свій повний контроль весь Донбас, багатий на вугілля. За 34 місяці війни Путін утримує у своїх руках лише 2/3 регіони, а майбутні перспективи ще дуже туманні.
На шляху в армії Путіна стоїть місто-фортеця Покровськ та ще низка таких міст, що простяглися лінією Костянтинівка — Слов'янськ, інформує ресурс Forbes.
В Українському центрі оборонних стратегій упевнені, що до кінця 2024 року армії Путіна не під силу захопити “пояс фортець”: Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ та Слов'янськ.
При цьому це не означає, що ворожа армія сидить склавши руки. Лише минулого тижня 90-та танкова дивізія просунулась у районі Жовтого та Новопуштинки.
Експерти впевнені, що противник не атакуватиме Покровськ у чоло, а намагатиметься взяти його з флангів. Для цієї мети найближчим часом ворожа армія вестиме бої в районі Новотроїцького та Українки.
Після того, як ще 1 жовтня ворог змусив 72-ю бригаду ЗСУ відійти з Вугледару, противник впевнено просувається на Півдні Донбасу.
Ворог хоче оточити Покровськ з півночі та півдня, проте поки що неясно, чи вистачить у нього сил та резерву для цієї операції.
“Протягом останніх двох-трьох місяців для просування на Покровському напрямку командування противника доводилося підтримувати високу оперативну щільність військ не за рахунок підкріплень, а за рахунок перегрупування наявних сил”, – пояснили у Центрі оборонних стратегій.
Не виключено, що битва за Покровськ стане кульмінацією наступальної військової операції ЗС РФ у 2024 році.
Щомісяця Кремль зазнає більше втрат, ніж встигає закликати новачків до лав ЗС РФ. Також великі втрати і у військовій техніці.
При цьому новий 2025 може змінити політику російсько-української війни. Можливо, політика, що змінюється, нашкодить Україні і допоможе Росії. Можливо вони зроблять навпаки. Невизначеність, безумовно, відчутна у Москві та Києві. Однак різниця в тому, що Москва намагається підтримувати дороге наступ, переслідуючи цілі, які все далі вислизають у майбутнє. Навпаки, головна мета України – просто вижити, в той час як Росія витрачає людей, зброю та час, які вона не може повернути.
