14 березня в центрі Одеси був вбитий Дем’ян Ганул — одеський активіст, волонтер, зоозахисник, ініціатор процесів декомунізації та знесення пам’ятників російським імперським діячам у місті, проукраїнський учасник подій 2 травня 2014 року в Одесі. Раніше на Ганула вже було здійснено кілька нападів — від спалення та обстрілів автівок до атаки з ножем.
Оновлено о 16:15 Глава МВС Ігор Клименко повідомив про затримання підозрюваного у вбивстві Дем’яна Ганула.
Голова Нацполіції Іван Вигівський пізніше повідомив, що підозрюваний — 46-річний дезертир.
Додатково відомі такі факти про вбивство Дем’яна Ганула:
- активіст був убитий вранці 14 березня в центрі Одеси;
- стрілець здійснив кілька пострілів у Ганула із вогнепальної зброї і втік з місця події, але пізніше того ж дня його затримали;
- Дем’ян Ганул загинув на місці;
- правоохоронці підозрюють замовне вбивство, справу відкрито за п. 11 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство, вчинене на замовлення) Кримінального кодексу України, санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі;
- поліція спростувала початкові дані про те, що нападник був у військовій формі, а також що він начебто сам зателефонував правоохоронцям, щоб здатися, через кілька годин після скоєння злочину;
- до Одеси для розслідування резонансного вбивства виїхала слідчо-оперативна група та криміналісти Центрального апарату Національної поліції на чолі з очільником Нацполіції Іваном Вигівським.
NV нагадує, що варто знати про Дем’яна Ганула. Він був одружений, у вбитого активіста залишилися піврічна донечка та дружина.
Активізм і громадська діяльність в Одесі
Дем’ян Ганул родом із села Новоселиця на Кіровоградщині, однак відомим він став своєю багаторічною активістською діяльністю в Одесі.
Його батько є учасником Революції гідності та ветераном АТО, а також захисником України з перших днів повномасштабного вторгнення (захищав Київ під час наступу РФ, далі служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу).
За освітою Ганул є викладачем історії (диплом бакалавра отримав у 2014 році, випускник Одеського педагогічного університету імені Ушинського). Займався підприємницькою діяльністю, був активним громадським діячем, волонтером, зоозахисником.
Як і батько, Дем’ян Ганул брав активну участь у Революції гідності 2013—2014 років. Тоді ж вступив до Правого сектору й став одним з лідерів осередку цієї організації в Одеській області.
Дем’ян Ганул був безпосереднім учасником подій 2 травня 2014 року в Одесі, коли підживлюване проросійськими силами протистояння в місті призвело до трагедії в Будинку профспілок на Куликовому полі. Одним з перших загиблих від рук антимайданівців у той день в Одесі, ще до пожежі в Будинку профспілок, став десятник Правого сектору Ігор Іванов, товариш Ганула. Він отримав смертельне поранення і через кілька годин помер у лікарні.
«Розпочалося все на Соборній площі саме, колона проросійських найманців рухалася із заготовленими предметами — дубинками, зброєю. Рухалися в бік мітингу, який відбувався за єдину Україну. І перші смерті відбулися на куту Дерибасівської та Преображенської. Це була вже точка неповернення, після цього почалися більш серйозні масові заворушення», — згадував пізніше Ганул про ці події.
Згодом саме Дем’ян Ганул був співорганізатором пам’ятних проукраїнських акцій і маршів на згадку про ті події, серед яких Марш українського порядку 2019 року. Ці марші проходили під закликами не допустити реваншу сил, винних у подіях весни 2014 року.
Ганул був переконаний, що Росія інспірувала протистояння 2 травня 2014-го в Одесі, бо «вони розуміли, що потрібно максимум вижати з цієї ситуації». «Їм начхати на Одесу, їм начхати на Україну, їм начхати на людей, навіть на тих, які за них, кликали їх сюди, за „русский мир“. І вони вирішили, що треба зробити щось цього дня, щоб можна було б маніпулювати, спекулювати, кожного року. Це відбувається кожного року, сюди несуть квіти всі, „кому не лень“, вибачте за російську. Вони починають казати — вбили одеситів, вот „бандеровцы“ і так далі. Хоча це не так. Якби цього [проукраїнських протестів] не відбулось, то тут би був Донецьк. Теперішній Донецьк», — казав Дем’ян Ганул, ще в лютому 2022 року, за лічені тижні до повномашстабного вторгнення РФ.
Після виходу із Правого сектору Ганул створив в Одесі громадську організацію Вуличний фронт. Активіст і його соратники декларували боротьбу з проросійськими силами на Одещині (зокрема з Опозиційної платформи — За життя і Партією Шарія), а також з незаконними забудовами історичного центру Одеси та берегової ліні та з наркоторгівлею на Одещині.
Ганул був серед організаторів заходів щодо повернення Літнього театру (територія Міського саду). Зокрема в 2016 році одеські депутати намагалися передати приватному підприємству Літній театр. У 2017 році протести проти цього року переросли у сутички з поліцією в Міському саду. Тоді Ганула намагалися звинуватити в організації масових заворушень, а разом із ним — притягнути до відповідальності Сергія Стерненка та Ігоря Бея. У суді нардеп Андрій Білецький хотів взяти Ганула на поруки. Тоді суд обирав Дем’яну Ганулу цілодобовий арешт як запобіжний захід.
Ганул також долучався до організації патріотичних маршів в Одесі, серед яких Марш на честь вшанування пам’яті Героїв Крут, Марш пам’яті Сашка Білого (2018).
У 2020 році Дем’ян Ганул балотувався в депутати до міської ради Одеси від партії Національний корпус, однак ця політсила не подолала 5%-й бар’єр.
На початку лютого 2022 року, ще до вторгнення Росії в Україну, Ганул разом із соратниками записав відеозвернення до росіян, у якому запевнив, що Одещина «готова оборонятися проти рашистів» так само, як захищалася від нацистів під час Другої світової.
«Ідея ролику полягала в тому, щоб більше слів, речень було російською мовою, щоб позбавити російську сторону будь-яких маніпуляцій та спекуляцій на мовному питанні, адже його немає в Україні. Тому тільки я говорив українською і були вибрані такі одеські фрази, наприклад, „у нас таки есть чем вас встретить“, це кінцева фраза ролику. Ще дуже характерне словосполучення — „отступать некуда — за нами только море“ — використовували різні проросійськи налаштовані сили в 2014 році, які збиралися на Куликовому полі. І ми вирішили, що потрібно це використати проти цих же проросійських сил», — розповідав Ганул про це звернення в коментарі Радіо Свобода.
І до, і після повномасштабного вторгнення Ганул виступав ініціатором декомунізації та дерусифікації на Одещині, нагадує Суспільне. Зокрема, у вересні 2024 року він разом із Владиславом Балінським і Єгором Доровських розбив зображення Леніна на площі 10 квітня в Одесі.
Також закликав до з демонтажу меморіальних дошок та пам’ятників комуністичним діячам СРСР. 15 березня 2022 року в Одеській області в селі Фонтанка було демонтовано пам’ятник чекістам. А в липні 2022 року Ганул створив петицію до президента про демонтаж пам’ятника Суворову в Одесі. Вона не набрала потрібної кількості голосів, але через суспільний розголос міська влада ухвалила рішення про демонтаж, який відбувся 29 грудня 2022 року.
Дем’ян Ганул мав протез на одне око після нещасного випадку і травми, отриманої на стрільбах з пневматичної зброї в 2010 році. «Була важка операція, дістали кулю, зберегли око, але був травмований зоровий нерв і зір на праве око був втрачений. Надія побачити оком залишалася, так як зоровий нерв міг відновитися будь-коли. Через рік після операції непрацююче око почало зменшуватися, а так як очі – парні органи, зʼявилася загроза повністю втрати зір. Після чого, мною було прийнято важке рішення про ампутацію правого ока та встановлення протезу. Я змирився, що більше ніколи не бачитиму правим оком, але я бачитиму! Я повністю адаптувався, вожу авто, навчився стріляти з лівого плеча, говорю на камеру, попри невеличкий комплекс», — розповідав він у своїх соцмережах.
Зоозахисна діяльність
Ганул був також відомим в Одесі зоозахисником, зокрема організовував акції проти експлуатації тварин в цирку За цирк без тварин.
17 травня 2017 року він був серед активістів, які виявили псевдопритулок Райдуга, де котів тримали в умовах антисанітарії та обмеженого простору. Зрештою для тварин знайшли нових господарів, «притулок» зачинили.
У жовтні 2018 року стався скандал в порту Чорноморська на Одещині довкола одного з «живих» вантажів. Партію овець мали доправити до Туреччини, але через плутанину в документах повернули до України, де тварини майже два тижні провели у вантажівках. 54 з них загинули від голоду. Тож одеські зоозахисники блокували в’їзд вантажівок до порту, поки не домоглися проведення засідання протиепізоотичної комісії Чорноморської міськради. Зрештою було вирішено надати тваринам майданчик для розміщення на території термінала, активісти обладнали карантинну зону. Тоді 226 тварин вдалось врятувати, їх розмістили на фермі під Одесою, а поліція відкрила кримінальне провадження.
13 січня 2019 року в селі Нерубайському Біляївського району Одещини Ганул з однодумцями виявили у приватному будинку собаку, якого морили голодом. Активісти знайшли тварині нову родину.
У 2021 році Ганул із соратниками влаштували акцію протесту в тату-салоні, обливши його червоною через жорстоке поводження з тваринами. Там планували «протестувати» на зв’язаній свині один з макетів тату.
Попередні напади на Ганула
Протягом більше ніж 10 років своєї активної громадської діяльності Дем’ян Ганул неодноразово ставав об’єктом нападів.
Навесні 2020 року невідомі спалили автівку активіста, який тоді пов’язав цю атаку зі своєю діяльністю.
Влітку того ж 2020-го — машину, в якій перебував Ганул, обстріляли поблизу села Визирка на Одещині з травматичної зброї. У відповідь Ганул почав також стріляти.
Після інциденту цього на місце за викликом громадського діяча прибули правоохоронці. Підозрюваного в обстрілі машини Ганула, 29-річного Віктора Салія, на 60 діб відправили під варту у слідчий ізолятор.
У листопаді 2020 року невідомі знову розбили його автомобіль, а пізніше спалили його на СТО.
У травні 2023 року Ганул заявив, що на нього напали й побили невідомі чоловіки «у військовій формі», коли той прийшов з ними на зустріч з питань волонтерства. Активіст стверджував, що ті намагалися довідатися в нього, чому той не передає їм автівки та «не знає Ахмета». Після цього запропонували кудись поїхати, на що отримали відмову.
«Три „звіра“ накинулися на мене, в ході бійки я перемістився до барної стійки закладу, там було менше місця і мене було важко оточити. На жаль, я не чемпіон світу з боїв без правил, тому нападникам вдалося повалити мене на землю та почати забивати ногами, потім дістали ножі… Чудом вдалося вирватися та вибігти через „чорний“ вихід кафе у двір, де зачинив двері та викликав 102», — писав тоді Ганул.
Про цей епізод він також розповідав в інтерв’ю Radio NV. Тоді поліція порушила кримінальну справу за фактом побиття, за статтею про завдання легких тілесних ушкоджень.
Після вбивства Дем’яна Ганула головний редактор Radio NV Олексій Тарасов зауважив, що розслідування вбивства Ганула та покарання винних «має стати пріоритетом номер один». «Ганул постійно говорив про загрозу своєму життю та широку російську агентуру в Одесі», — підкреслює Тарасов.
