📌 Коротко про головне:
- Данія припиняє надавати тимчасовий захист чоловікам 23-60 років, які підлягають мобілізації.
- Обмеження не торкнуться тих, хто вже перебуває в країні або має законні підстави для виїзду.
- Данський уряд заявив, що механізми захисту не мають використовуватися для ухилення від військового обов’язку.
Країна всіляко показує, що підтримує Україну на шляху до Перемоги
Данія стала першою країною Європейського Союзу, яка вирішила обмежити надання тимчасового захисту частині українських чоловіків призовного віку. Нові правила стосуватимуться не всіх громадян України, а лише окремої категорії нових заявників.
Про це повідомляє Kyiv Independent із посиланням на рішення данського уряду.
Згідно з новими правилами, Данія більше не надаватиме статус тимчасового захисту українським чоловікам віком від 23 до 60 років, якщо вони підлягають мобілізації в Україні.
У данському уряді пояснюють: механізм тимчасового захисту створювався для людей, які рятуються від війни, а не для тих, хто може використовувати його як спосіб уникнути військового обов’язку.
Данія твердо стоїть на боці України в її боротьбі за свободу. Саме тому ми зараз вносимо зміни до українського спеціального закону, адже не передбачалося, що наші правила легалізації будуть використані для ухилення від мобілізації, — заявив міністр імміграції Данії Мортен Бедсков.
Хто зможе отримати захист і надалі
Водночас нововведення не означають повного закриття країни для українських чоловіків.
Обмеження не поширюватимуться на:
- українців, які вже перебувають у Данії;
- чоловіків, офіційно звільнених від військової служби;
- осіб, які мають законні підстави для виїзду з України та можуть це підтвердити документально.
За даними данської влади, нині в країні проживають близько 47 600 громадян України, які вже отримали захист. Для них умови перебування не змінюються.
Рішення Данії з’явилося на тлі ширшої дискусії в ЄС щодо майбутнього механізму тимчасового захисту для українців.
У багатьох європейських країнах дедалі частіше обговорюють, як має працювати система підтримки біженців у довгостроковій перспективі, якщо війна затягнеться ще на кілька років.
Експерти зазначають, що питання стосується не лише фінансового навантаження на держави ЄС, а й балансу між гуманітарною допомогою та міграційною політикою.
Ініціатива данського уряду викликала критику з боку комісара Ради Європи з прав людини Майкла О’Флаерті.
На його думку, подібні рішення можуть стати частиною ширшої тенденції до поступового звуження захисту для мільйонів українців, які були змушені залишити свої домівки через війну.
О’Флаерті наголосив, що питання мобілізації та відмови від військової служби з мотивів переконань можуть потребувати індивідуального розгляду, а не загальних обмежень.
На відміну від більшості держав ЄС, Данія має особливий статус у сфері міграційної та правової політики.
Після укладення Маастрихтської угоди країна отримала низку винятків, які дозволяють їй не брати участь у частині загальноєвропейських рішень та самостійно визначати окремі правила у сфері міграції.
Саме тому Копенгаген має більше можливостей для запровадження власних механізмів щодо приймання іноземців, ніж більшість інших членів Євросоюзу.
Наразі рішення Данії не впливає на правила тимчасового захисту в інших країнах ЄС. Однак воно може стати важливим сигналом для подальших дискусій про те, якою буде політика Європи щодо українських біженців у найближчі роки.
