📌 Коротко про головне:
- РФ здатна щомісяця застосовувати до 100 балістичних ракет по території України.
- Виробництво ракет до ОТРК «Іскандер» становить 55–60 одиниць на місяць.
- Темпи випуску ракет до ЗРС С-300/С-400 зросли вдвічі, сягнувши 50 одиниць на місяць.
Балістичні ракети залишаються однією з найсерйозніших загроз для безпеки України, оскільки ворог продовжує нарощувати свої виробничі потужності. Згідно з останніми даними Головного управління розвідки Міноборони, країна-агресорка здатна застосовувати під час атак по території нашої держави до 100 одиниць такої зброї щомісяця, при цьому зберігаючи сталий рівень своїх стратегічних запасів.
Цей показник демонструє, що російський військово-промисловий комплекс працює на повну потужність, адаптуючись до санкційного тиску та переорієнтовуючи економіку на тривалу війну. Аналітики наголошують: це не просто тимчасове явище, а системна стратегія терору, спрямована на виснаження української системи протиповітряної оборони.
Ставка на «Іскандери»: реальні обсяги виробництва
Відомо, що 2026-го військово-промисловий комплекс Росії планує поставити до 700 балістичних ракет 9М723 до ОТРК «Іскандер». Ці цифри збігаються з показниками минулого року, що свідчить про вихід ворога на стабільний конвеєрний рівень. Щомісячні темпи виробництва цього небезпечного озброєння зараз коливаються на рівні 55–60 одиниць, що дозволяє окупантам планувати регулярні обстріли без суттєвого вичерпання арсеналів.
Використання «Іскандерів» є особливо небезпечним через їхню швидкість та траєкторію польоту, яку надзвичайно важко перехопити звичайними засобами ППО. Росія активно використовує ці ракети для ударів по об’єктах критичної інфраструктури та місцях скупчення людей, намагаючись посіяти паніку та дестабілізувати внутрішню ситуацію в країні.
Водночас варто пам’ятати, що війна має не лише воєнний, а й людський вимір.
Читайте також: Пішов із життя батько закатованого окупантами українського письменника
Масштабна модернізація ракет С-300 та С-400
Не менш загрозливою є ситуація з ракетами типу 48Н6 (РМ-48У) до ЗРС С-300 та С-400. Окупанти вдалися до справжнього «стрибка» у виробництві, наростивши його обсяги понад ніж у два рази. Якщо раніше ворог випускав близько 200 одиниць на рік, то за поточний календарний період заплановано виробництво понад 480 одиниць цієї зброї.
Використання цих ракет для ударів по наземних цілях — це цинічна тактика, адже вони не є високоточними і часто призводять до значних руйнувань у житлових кварталах. Щомісячний темп випуску цих снарядів становить близько 50 штук, що дозволяє ворогу підтримувати інтенсивність терору прифронтових міст та населених пунктів, що знаходяться в зоні досяжності.
Гіперзвукова загроза: «Циркон» та «Кинджал»
Окрім традиційних балістичних ракет, агресор не припиняє виробництво гіперзвукової зброї. Плани щодо постачання 60 аеробалістичних «Кинджалів» підтверджують наміри Кремля використовувати найбільш технологічні засоби ураження для психологічного тиску. Окрему увагу розвідка приділяє ракетам «Циркон», яких у ворога накопичено понад 200 одиниць.
Під час масованих атак ми бачимо, що більшість наявних систем ППО стикаються з критичними викликами при спробі перехоплення таких цілей. Виробництво близько десяти «Цирконів» на місяць забезпечує ворогу постійну присутність цього козиря в арсеналі. Україна продовжує працювати з міжнародними партнерами над отриманням додаткових систем, здатних протидіяти цим видам загроз.
Наслідки для українців та економіки
Постійна загроза ракетних ударів вимагає від українців максимальної пильності та дотримання правил безпеки під час повітряних тривог. Економічно це означає постійне зростання витрат на відновлення інфраструктури, яка стає мішенню для балістики. Ситуація вимагає від держави не лише військових рішень, а й довгострокової стратегії щодо захисту енергетичних та логістичних вузлів.
Наслідки цих атак відчуває кожен громадянин: від перебоїв зі світлом до необхідності постійно перебувати в укриттях. Проте, попри ворожі плани, розвідка продовжує відстежувати кожен етап виробництва ворожої зброї, що дозволяє Силам оборони краще готуватися до відбиття ударів та мінімізувати втрати серед цивільного населення.
