Азербайджан розпочав “антитерористичні заходи локального характеру” в Нагірному Карабаху, назвавши метою роззброєння та виведення вірменських військових, а також “відновлення конституційного ладу Азербайджанської Республіки”. У Вірменії,своєю чергою, назвали бойові дії в регіоні “широкомасштабною агресією” та скликали екстрене засідання Радбезу. Єреван також закликав ООН вжити заходів.
Як 19 вересня заявило міноборони республіки Азербайджану, по позиціях армії Вірменії та її військових об’єктах було застосовано “високоточну зброю” після того, як на мінах у Карабаху підірвалися азербайджанські військові та цивільні. Там зазначили, що військові дії узгоджені з Росією, чиї військові присутні в Карабаху як миротворці.
Азербайджан заявляє, що прорвав лінію зіткнення з вірменськими силами у кількох місцях. Баку називає єдиним шляхом до миру – “безумовне та повне виведення вірменських збройних сил із Карабаського регіону Азербайджану та розпуск так званого режиму”.
“У межах заходів із застосуванням високоточної зброї виводяться з ладу позиції на передовій та заглиблених, довготривалих вогневих точках з’єднань ЗС Вірменії, а також бойові засоби та військові об’єкти. Ми ще раз наголошуємо, що цивільне населення та об’єкти цивільної інфраструктури не зазнають нападів”, – заявили в азербайджанському міноборони.
Там зазначили, що “систематичні обстріли позицій” армії Азербайджану з боку Вірменії в Карабаху, “продовження мінуванняазербайджанських територій”, інженерне вдосконалення бойових позицій та зростання кількості окопів та бліндажів за останні місяці “стало причиною ще більшого посилення напруженості”.
Крім того, в Баку заявили про посилення бойових позицій противника особовим складом, бронетехнікою, артилерією та іншою зброєю, приведення частин до високого рівня боєготовності, створення додаткових мобілізаційних частин, розширення розвідувальної діяльності проти підрозділів Азербайджану.
Згідно із заявою міноборони республіки, також було зафіксовано проникнення вглиб позицій “з метою повторного мінуванняочищених від мін територій та доріг цивільного призначення з диверсійно-терористичною метою”.
У Баку також заявили, що 19 вересня через вибух міни, “встановленої з терористичною метою” вірменськими ДРГ у Карабаху, “загинули цивільні особи” і “було виведено з ладу” авто держагентства автодоріг Азербайджану.
Тоді ж підірвалося авто, яке перевозило військові внутрішні військаазербайджанського МВС.
“Загинули та були поранені наші військовослужбовці. Подібні факти є продовженням цілеспрямованої та планомірної терористичної політики Вірменії, що проводиться проти Азербайджану”, – заявили в міноборони республіки.
Пізніше там повідомили, що міністри оборони Азербайджану та Туреччини обговорили по телефону події у Карабаху. Турецький міністр заявив про підтримку антитерористичних заходів Баку
Реакція Вірменії
У міноборони Вірменії зі свого боку заявили, що ситуація на кордонах станом на 14 годину за місцевим часом (13:00 за Києвом) відносно стабільна.
Пізніше у МЗС Вірменії назвали дії Азербайджану у Нагірному Карабаху “широкомасштабною агресією”. Єреван заявив, що скликає екстрене засідання Ради безпеки, і закликав ООН вжити заходів.
При цьому в апараті прем’єр-міністра Вірменії заявили, що РФ не повідомила Єреван про намір Азербайджану розпочати військові дії у Нагірному Карабаху. Примітно, що вірменські радикальні канали звинуватили РФ у подіях, заявивши, що її миротворці просто втекли.
У мережі також з’явилося відео знищення станції РЕБ армії Вірменії у селі Ашаги Отараг (Агдерінський напрямок).
Станом на 16:00 (за місцевим часом) у центрі Єревану зібралася акція протесту. Декілька сотень людей вийшли на площу перед будівлею уряду, які звинувачують прем’єр-міністра Нікола Пашинянав тому, що його політика призвела до нинішньої ситуації в Нагірному Карабаху.
Сам Пашинян вийшов у прямий ефір і заявив про “етнічне чищення вірмен Нагірного Карабаху”. За його словами, вірменських військ у регіоні немає. Пашинян також закликав російських миротворців та Радбез ООН “вжити заходів”.
“Вірменія нікому не давала мандата на проведення етнічних чисток у Нагірному Карабаху. Деякі сили, як внутрішні, так і зовнішні, намагаються втягнути Вірменію у війну. Ще раз підтверджую: ВС Вірменії в Нагірному Карабаху немає. У них це не вийде. було складно, зокрема, в емоційному плані, ми не повинні дати можливість деяким силам, зовнішнім та внутрішнім поставити під удар вірменську державність”, – сказав він.
“Інтерфакс” із посиланням на “єдиний інформаційний центр Нагірного Карабаху” пише, що невизнана “карабахська сторона” закликала Азербайджан негайно зупинити вогонь та розпочати переговори.
Станом на 16.20 помічник президента Азербайджану Хікмет Гаджієвзаявив в ефірі турецького телеканалу TRT, що завдання антитерористичних заходів Баку в Нагірному Карабаху близькі до виконання.
“Визначені нами раніше військові цілі вже нейтралізовані. І далі, як було заплановано, операції продовжаться точково, у більш обмеженому масштабі”, – сказав він.
За словами чиновника, незаконний сепаратистський маріонетковий режим має бути знищений, а вірменські збройні сили у карабахському регіоні Азербайджану – роззброєні.
Операція триватиме доти, доки нелегітимний маріонетковий режим у Ханкенді (столиця невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки) не розпадеться, заявив Гаджієв.
Пізніше в адміністрації президента Азербайджану Ільхама Алієвазаявили, що влада готова зустрітися “з представниками вірменського населення, яке проживає в Карабахському регіоні нашої країни”, але не збирається припиняти бойові дії до розпуску уряду невизнаної республіки.
“Для припинення антитерористичних заходів незаконні вірменські збройні формування повинні здати всю зброю, а незаконний режим має бути розпущений”, – заявили в Алієва і додали, що інакше “антитерористичні заходи” будуть “продовжені до кінця”.
Позиція Росії
У МЗС РФ, у свою чергу, стверджують, що миротворців Росії Азербайджан також нібито не попередив. Представник відомства Марія Захарова заявила росЗМІ, що РФ “стривожена” різкою ескалацією ситуації в Карабаху і закликає сторони зупинити кровопролиття та повернутися до політико-дипломатичного врегулювання.
За її словами, РФ проводить контакти щодо ситуації в Нагірному Карабаху, зокрема з Азербайджаном. За її словами, за підсумками цих контактів відомство зробить заяву. Вона також нагадала Єреванові про офіційне визнання керівництвом Вірменії приналежності Нагірного Карабаху Азербайджану.
Позиція Туреччини
Туреччина заявила, що Азербайджан був змушений вжити заходів, які він вважає за необхідне на своїй суверенній території. Анкара закликала сторони до переговорів
ЄС засудив ескалацію
У заяві верховного представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля, оприлюдненої 19 вересня, йдеться, що Європейський Союз засуджує військову ескалацію вздовж лінії зіткнення та в інших точках Карабаху.
“ЄС шкодує про людські жертви, викликані ескалацією конфлікту. Ми закликаємо до негайного припинення бойових дій і до припинення нинішніх військових дій Азербайджану”, – йдеться у заяві.
У ЄС закликали “терміново повернутися до діалогу між бакинськими та карабахськими вірменами”.
“Насильство необхідно припинити, щоб створити сприятливе середовище для переговорів про мир та нормалізацію. Для досягнення узгоджених результатів необхідна щира прихильність усіх сторін. ЄС, як і раніше, повністю зацікавлений у сприянні діалогу”, – заявив Боррель.
Реакція США
Держсекретар США Ентоні Блінкен може найближчим часом взяти участь у спробі дипломатичного врегулювання нового конфлікту в Нагірному Карабаху, ставши посередником у переговорах Азербайджану та Вірменії.
Інший представник Держдепартаменту США зазначив, що останні події в Нагірному Карабаху є “особливо кричущими та особливо небезпечними, тому ми, зрозуміло, підтримуватимемо контакти з усіма сторонами”.
Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабаху
І Вірменія, і Азербайджан претендують на територію Нагірного Карабаху. Донедавна велику його частину контролювала невизнана “Нагірно-Карабахська Республіка”, яку підтримувала Вірменія. За міжнародним правом цю територію вважали частиною Азербайджану.
Восени 2020 року азербайджанська армія провела військову операцію, завдяки якій повернула контроль над Карабахом. Вірменія була змушена піти на угоду, за якою Єреван мав віддати Азербайджану фактично весь “пояс безпеки” навколо Нагірного Карабаху.
Райони, які Баку зайняло під час боїв, також залишилися під контролем Азербайджану. Країни домовилися, що у Карабаху щонайменше п’ять років залишаться миротворці РФ, а Вірменія свої сили виведе.
У 2022 році після закінчення Другої карабаський війни Азербайджан повернув контроль над Лачинським районом, а коридор, який поєднував невизнану республіку з Вірменією, почав контролюватись миротворцями Росії.
Ситуація у регіоні після цього залишалася напруженою. Сторони звинувачували одна одну у порушенні домовленостей, час від часу відбувалися сутички.
