Гарантії безпеки від США сьогодні виглядають єдиним реальним шляхом до стабільного миру для України, як би не намагалися європейські союзники представити альтернативні варіанти. Європа, зазначає Politico, просто не здатна розгорнути власні багатонаціональні сили без американської матеріально-технічної підтримки. При цьому видання підкреслює: реальна влада в питанні закінчення війни все одно залишається у Росії, подобається це комусь чи ні.
На тлі провалу Будапештського меморандуму Володимиру Зеленському в нинішніх переговорах доводиться враховувати відразу кілька принципових моментів. За даними Politico, президент України готовий відмовитися від прагнення до членства в НАТО в обмін на надійні і чітко зафіксовані гарантії безпеки. У Києві сподіваються, що такі гарантії можуть включати поставки крилатих ракет Tomahawk з дальністю до 1000 кілометрів. Теоретично це дало б Україні можливість наносити удари по російських політичних і військових центрах і тим самим стримувати Кремль від нової агресії.
При цьому Зеленський розраховує, що цього разу зобов’язання США матимуть принципово інший статус. На відміну від Будапештського меморандуму, який був угодою виконавчої влади, нові гарантії, за його логікою, повинні бути юридично обов’язковими. Йдеться про ратифікацію Палатою представників і Сенатом США з подальшим схваленням президента. Такий формат вивів би гарантії безпеки для України на рівень двосторонніх договорів США з Японією і Південною Кореєю.
“Таким чином, якщо формальна ратифікація буде розглядатися, Зеленський сподіватиметься, що це надасть Україні майбутні можливості впливати на Конгрес і забезпечить збереження сильної та єдиної підтримки”, — зазначає Politico.
Однак навіть у цьому сценарії ризиків залишається занадто багато. Видання нагадує, що влітку по дорозі на саміт НАТО в Гаазі Дональд Трамп говорив про те, що “існує безліч визначень статті 5”. І це, підкреслює Politico, не випадково. Стаття 5 спочатку сформульована так, щоб не втягувати США автоматично у велику війну в Європі і допускає різні трактування.
“Тому сумнівно, чи стали б США дійсно пропонувати гарантії, які могли б змусити їх безпосередньо втрутитися в ситуацію в Україні, особливо з огляду на те, що вони послідовно блокували шлях країни до вступу в НАТО з 2022 року і зробили пріоритетом уникнення прямої участі у війні”.
Окремою проблемою залишається паралельний діалог США і Росії, який ведеться незалежно від переговорів з Україною та Європою. У цій конфігурації позиція Володимира Путіна стає ключовою, підкреслює Politico. Москва хоче набагато масштабнішої угоди з Вашингтоном з питань європейської безпеки, що було чітко зазначено ще в її початковому 28-пунктному мирному плані.
Оскільки Путін досі не відмовляється від своїх максималістських вимог, залишається відкритим питання, на які компроміси Росія взагалі готова піти. І в підсумку, робить висновок видання, навіть найжорсткіші і формально закріплені гарантії безпеки з боку США можуть виявитися крихкими.
“Зрештою, незалежно від того, наскільки сильною Зеленський вважає гарантію безпеки з боку Америки, її міцність все одно може залежати від інтерпретації Путіна”.
