Масований обстріл Києва оголив катастрофу в лікарні швидкої допомоги. Оперування під ліхтариками, непрацюючі ліфти та мільйонні переплати на ліках — у розслідуванні журналістів «Хапуги».
У київській лікарні стався гучний скандал
Міська клінічна лікарня швидкої допомоги — ключовий заклад для порятунку киян під час війни та масованих обстрілів. Проте сьогодні пацієнти та самі лікарі все частіше називають її не рятівною гаванню, а справжнім пеклом.
Чому на четвертому році війни лікарня не готова до відключень світла, куди зникають бюджетні сотні мільйонів і хто заробляє на вбивчих націнках на ліки?
Про це йдеться у матеріалі проєкту «Хапуга.ua».
Оперування під світлом ліхтариків: ніч хаосу 9 січня
Кадри, на яких медики рятують пацієнтів з ліхтариками на лобі після обстрілу 9 січня, облетіли всю країну. Це був подвиг лікарів у хаосі темряви та холоду. Але за цим героїзмом ховається злочинна недбалість керівництва.
Олена Бобровник, лікарка-анестезіологиня: «Виключили світло десь о 3:05. Потім, коли потерпілих привозили, світла вже не було. Чому не запустився генератор, я не знаю, але він не працював. І він дуже довго не працював. Починаємо оперувати без наркозу. Апарата немає, нічого не працює. Фонарик на лобі світить — це оперують одночасно. Я слухала серце через фонендоскоп, норадреналін йшов струйно. Я не знаю, як пацієнт не помер на столі».
Лікарка згадує ту зміну як справжній «дурдом»: ліфти стоять, апарати ШВЛ працюють вибірково, медики вручну качають повітря «амбушками», щоб пацієнти могли дихати.
Лікарня, де стався скандал
Критична ситуація
Ситуація, коли в критичному медичному закладі зникає живлення, є смертельно небезпечною. Це підтверджує лікар-травматолог Андрій Гвоздинський, який поєднує роботу в лікарні зі службою в ППО.
Андрій Гвоздинський, лікар-травматолог: «Це вкрай критично. Коли порушений виробничий цикл лікування — а це саме виробництво — неможливо надавати адекватну допомогу. Ситуація може розвиватися аж до смерті пацієнта».
Попри заяви КМДА, що генератор запустили о 03:40, свідчення лікарів говорять про інше. Навіть о 8-й ранку ліфти не працювали. Тяжкопоранених військових, яких приїхали евакуювати, зносили по сходах на носилках вручну.
Де гроші?
Поки лікарі здійснюють подвиги, на закупівлях для закладу, ймовірно, збагачуються ділки. Фахівці з моніторингу публічних закупівель фіксують космічні націнки.
Альона Ящук, фахівчиня проєкту DOZORRO: «Там різниця лише на одному препараті у мене вийшла — переплата 3 мільйони гривень».
Крім того, у лікарні катастрофічно не вистачає персоналу. Через «оптимізацію» замість 12 санітарок у приймальному відділенні залишається 4, а час очікування пацієнта зріс із 30 хвилин до 4 годин.
Олег Симороз, ветеран: «Це четвертий рік повномасштабної війни, ці заклади за рапортами всіх рівнів влад, в тому числі і міської, мали бути підготовлені до такого стану справ. У нас лікарні бажалися, в принципі, пріоритетом, взагалом, готовності і укриттів, і енергетичної, так званої, незалежності.Що показала ця історія? Показала, що там нема роботи повноцінного нормального генератора».
За кілька днів КМДА вийшло з заявою. Підтвердили, що основний генератор не спрацював в потрібний час.
Системний колапс: темрява повернулася 20 січня
За словами лікарів, ситуація з відсутністю світла та води не була випадковістю однієї ночі. 20 січня хаос повторився.
Олена Бобровник, лікарка-анестезіологиня: «Я прийшла на роботу — світла не було, ліфти не працювали. Води теж не було. Десь о 10–11 воду дали, світло дали, але до того його не було з ночі. Тобто це не година, не дві».
Ліки за подвійною ціною: справа про Фентаніл
Експерти проєкту ретельно перевірили тендери БСП. Виявилося, що навіть за спрощеними процедурами лікарня примудряється купувати медикаменти значно дорожче за роздрібні ціни в аптеках.
Альона Ящук, фахівчиня проєкту DOZORRO: «Закупівля була оголошена в березні 2025 року. Прийшов всього лише один учасник — „Фармстор Україна“. Я порівняла ціни через публічний модуль аналітики BI Prozorro. Тільки на одному препараті у мене вийшла переплата 3 мільйони».
Йдеться про критично важливий знеболювальний препарат Фентаніл. В аптеках Києва ампула коштує близько 46 грн. Лікарня ж закупила 65 тисяч ампул за ціною понад 111 грн за штуку. Лише на цій позиції бюджет втратив понад 4 мільйони гривень.
«Золоті» кушетки та ремонт без конкуренції
Лікарня також закуповує устаткування за космічними цінами. Наприклад, звичайні медичні кушетки КМ2.201 у кошторисі прописані по 105 тисяч гривень за штуку, тоді як їхня максимальна ринкова ціна — 30 тисяч.
Постачальник — компанія «Абсолют Клімат», яка у 2024 році без жодної конкуренції отримала підряд на ремонт приймального відділення на 104 мільйони гривень.
Журналісти проєкту «Наші гроші» з’ясували, що ціни на частину будматеріалів — гіпсокартон, гідроізоляцію, профілі, клей, кабель — завищені у 1,5–2 рази.
Сергій Миткалик, голова ГО «Антикорупційний штаб»: «Гіпсокартон купують по 228 гривень за метр, коли на ринку він коштує 130–150. Металеві каркаси та кабелі дорожчі вдвічі. Департамент внутрішнього контролю КМДА надавав рекомендації, але керівництво їх просто не враховує».
Стан лікарні: розруха та «аварійні» операційні
Попри стомільйонні вкладення, стан закладу пацієнти описують як «будівельний майданчик». Замість дверних ручок — шматки мотузки, замість чистоти — брудна білизна та відсутність мила.
Медики кажуть: «В нас є операційна під військових. Вона в аварійному стані, ремонту там не було з 1985 року. Сипиться штукатурка, обвалюється плитка. Військові, коли їх туди завозять, питають: „А лампа на мене не впаде?“. Хірурги за свій рахунок ремонтують обладнання, щоб воно хоч якось працювало».
Бракує лікарні і кадрів.
Олег Симороз, ветеран і громадський діяч: «Там, окрім цих проблем, немає обслуговуючого персоналу для цих людей. У лікарні цієї нема повноцінно людей, які б просто допомагали цим людям. Просто через штат, через рівень грошового забезпечення цих людей. В результаті там медсестри виконують абсолютно всі різні робіт, не тільки медсестри».
Хто відповідає за стан лікарні
В профільному громадському об’єднанні «Пацієнти України» пояснюють: вирішення більшості цих проблем в руках керівництва.
Інна Іваненко, директорка Благодійного фонду «Пацієнти України»: «Цей момент, що лікарня не в належних умовах знаходиться, це вже питання, яке має бути адресовано і власнику, і керівництву закладу охорони здоров’я, чи дійсно вони докладали зусиль, щоб знайти кошти на створення комфортних умов. Зараз в Україні в сферу охорони здоров’я війна нам принесла цю можливість, достатньо коштів виділяється для того, щоб покращувати умови для пацієнтів.Це одна із тих сфер, куди постійно звертають увагу донори. І цих можливостей зараз багато».
Декларація Віктора Дороша: будинок за «копійки»
Поки лікарня потерпає від кадрової кризи та розрухи, головний лікар Олександр Дорош обживається у просторому будинку площею 270 кв. м у Великій Димерці. У декларації за 2024 рік вказана вартість — 566 тисяч гривень (близько $20 тис. на момент придбання). Експерти називають ці цифри смішними.
Вікторія Берещак, експертка з нерухомості: «Подібний об’єкт не міг коштувати менше $850 за квадрат. З урахуванням ремонту та техніки реальна вартість такого дому — від 230 тисяч доларів«.
Окрім цього, у власності медичного чиновника ще один будинок на Чернігівщині, 7 гектарів землі та три автомобілі.
Мовчання та тиск на медиків
Замість відповідей на незручні запитання про переплати та непрацюючі генератори, Віктор Дорош обрав тактику ігнорування та тиску. Коли лікарі почали говорити про проблеми, їх викликали «на килим».
Олег Симороз, ветеран: «Цих людей — рядових працівників із честю — посадили за стіл і змушували писати пояснення: на якій підставі вони проводили відеозапис і що це „шкодить репутації“ закладу».
Натомість відповідати прямо і чесно на всі питання сам директор Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Віктор Дорош не хоче. Спершу по телефону погодився поспілкуватися з нами, після узгодження в КМДА.
Наступного дня працівниця КМДА по зв’язках зі ЗМІ пояснила в переписці, що Віктор Дорош не погодив коментар і взагалі сказав, що ніхто напередодні йому не дзвонив.
«Ми такому цинізму здивувались і спробували напряму поговорити з керівником лікарні, втім марно — він зачинився в кабінеті», — йдеться у розслідування
