Цей пережиток радянського минулого ще можна зустріти в деяких будинках і квартирах, але мало хто задумується, навіщо люди вішали килим на стіну, передають Патріоти України.
Вважається, що моду вішати килими на стіну до Радянського Союзу привезли з Туреччини. Хоча саму ідею підгледіли на Сході, проте її трохи змінили під своє житло. Така традиція одразу сподобалася радянським людям, адже килим з візерунками мав “багатий” вигляд і підкреслював високий статус господаря. Додатково такий дизайн мав ще й практичне значення.
Економія шпалер
Шпалери за радянські часи були дефіцитним і доволі дорогим товаром, який можна було дістати лише через “правильні” знайомства. А тому завдяки килимам на стінах радянські громадяни могли трохи схитрувати й заощадити. Масивні стінки також допомагали впоратися з цим завданням. За килимами і стінками не потрібно було клеїти шпалери. Таким чином цінний матеріал заощаджували.
Килим на стіні також допомагав врятувати господарів житла від ремонту. Якщо у стіні утворювалася дірка чи шпалери десь псувалися, їх просто завішували декором.
Престиж
Настінні килими за радянських часів були ознакою добробуту й достатку родини. Недаремно люди стояли у величезних чергах, щоб лише їх “дістати”. А ще за такі полотна з візерунками були готові віддати будь-які гроші. Люди могли навіть по кілька років виплачувати кредит за такий символ престижу. А тому не дивно, що таку вартісну річ вішали на найвиднішому місці в оселі. Килими навіть заведено було дарувати на весілля і передавати у спадок.
Затишок
Килим міг магічним чином перетворити радянське житло. Голі й нудні стіни перетворювалися на м'яке ворсисте полотно з цікавими візерунками.
Практичний бік
Дуже часто килим вішали на стіну в спальні біля ліжка. Робили так, щоб людину не обдувало холодом, коли вона спить. А ще радянські квартири не могли похвалитися хорошою шумоізоляцією, оскільки їхні стіни були дуже тонкими. Килим допомагав трохи відгородитися від сусідів і приховати від них зміст розмов у родині.
