Для співробітників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) передбачене покарання лише за внесення недостовірних даних до декларації про майно та доходи,
норми законодавства про конфіскацію необґрунтованих активів на них не поширюються.
Як повідомляє БізнесЦензор, про це голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик заявив у ефірі телемарафону.
“Відповідно до діючого законодавства, представників МСЕК можна притягнути до відповідальності лише за недостовірне декларування. Є ще два інших елементи – це незаконне збагачення і необґрунтовані активи, як елементи фінансового контролю.
Щоб цих людей можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення і необґрунтовані активи, треба вносити зміни до Кримінального кодексі та Цивільно-процесуального кодексу.
Ми вже працюємо над цим, ми почали готувати зміни до кодексів на виконання рішення РНБО”, – пояснив Павлущик.
Він зауважив, що до 2023 року працівники МСЕК взагалі не подавали декларації про майно то доходи.
“Все що стосується статків та активів представників МСЕК, то вони стали декларантами лише у 2023 році. Тобто раніше вони не подавали декларції та не перевірялись НАЗК”, – сказав Павлущик.
Він уточнив, що у цьому році НАЗК почало проведення повних перевірок перших 7 декларацій працівників МСЕК, з них три перевірки вже завершено.
Зауважимо, що Стаття 366-2 ККУ “Декларування недостовірної інформації” передбачає покарання у вигляді штрафу у розмірі від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Водночас конфіскація майна цією статтею не передбачена.
Своєю чергою стаття 368-5 ККУ “Незаконне збагачення” передбачає жорсткіше покарання – позбавленняя волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
З іншого боку, визнані необґрунтованими активи декларанта суд може конфіскувати та стягнути у державний бюджет за правовим механізмом цивільної конфіскації за позовом прокурора САП, пояснювали у НАЗК.
Що відомо про корупцію у МСЕК
Нагадаємо, 5 жовтня у ДБР повідомили, що у керівниці МСЕК на Хмельниччині виявили під час обшуків $6 млн готівкою. Як виявилося, йдеться про Тетяну Крупу, яка також є депутаткою Хмельницької облради від “Слуги народу”. Головною лікаркою обласної МСЕК Тетяна Крупа працює з 2008 року.
Крупу затримали та повідомили їй про підозру у незаконному збагаченні, а 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав для неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
10 жовтня Олександр Крупа – син Тетяни Крупи, звільнився за власним бажанням з посади начальника Управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.
Згодом слідство знайшло у голови Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи ще $590 тисяч на рахунках в польському банку Pekao (Bank Polska Kasa Opieki).
Її чоловік Володимир також зберігав кошти у польських банках, на його рахунках виявили 11,3 тис. євро і $1,2 млн. Всі ці кошти вони не декларували.
Наразі ДБР вивчає списки, знайдені в кабінеті голови Хмельницької МСЕК Крупи. У них зазначені прізвища та фіктивні діагнози.
