«Тут моя дитина і онучка. Я їх копала руками і не знайшла!». Жінка з Запоріжжя, яка сьогодні втратила внаслідок обстрілу сина і онуку, намагалась дістати саме найдорожче з-під завалів.
Але я не розумію цивілізований захід. Не розумію, як можна називати себе цивілізованими людьми і спокійно дивитись на це.
Бачити сльози матерів, які стоять на руїнах власних будинків. І грати в політичні ігри, відкладаючи допомогу Україні на невизначений термін.
Світ, який відібрав в України всі можливі засоби захисту, зараз не може дати їй ані зброї, щоб захиститися, ані грошей, щоб купити зброю.
І через двох nокидьків Орбана і Фіцо не може «дійти консенсусу» щодо російських мільярдів, які потрібно конфіскувати в агресора.
Цивілізований Захід хворий на ожuріння серця, душі і волі.