Колишні соратники Орбана заявили, що його поворот до проросійського курсу остаточно оформився після операції з Росією щодо АЕС “Пакш-2”, де міг бути підкуп з боку Москви.
Нинішній приклад Угорщини Віктор Орбан не завжди був проросійським політиком і на початку кар’єри виступав як жорсткий антикомуніст, проте пізніше почав швидко змінювати погляди на проросійські. Про це Politico розповіли люди, які знали його особисто, зокрема колишній депутат від Fidesz Жужанна Селеньї.
Джерела розповіли, що проросійська позиція Орбана не є ідеологічною – він підіграє Москві лише заради утримання влади.
Корупція та Путін
Ймовірно, у 2010 роціМосква змогла корумпувати Орбана, намагаючись знайти слабке місце в Євросоюзі. Ця версія підтверджується потоками грошей, які перевозив член найближчого оточення прем’єра Петер Сіярто з Москви до Угорщини.
За їхніми словами, перелом стався після того, як Орбан зосередив повний контроль над партією, а потім перебудував під себе всю політичну систему Угорщини.
Від антикомуніста до прагматики влади
Наприкінці 1980-х Орбан закликав до кінця комуністичної диктатури і входив до молодих антикомуністичних політиків, які пройшли до парламенту після перших вільних виборів в Угорщині. Тоді Fidesz була ліберально-центристською партією.
Але вже на початку 1990-х Орбан почав міняти стиль і поступово усувати з партії тих, хто йому заперечував. У 1994 році частина членів залишила Fidesz після того, як він різко перевів її з ліберальних позицій на націонал-консервативні.
Поворот до моделі Путіна
Після повернення до влади у 2010 році Орбан переписав Конституцію, послабив незалежність судів та ЗМІ та змінив виборчу систему під себе. Ключовим моментом співрозмовники Politico називають 2014, коли Угорщина отримала російський кредит на будівництво АЕС “Пакш-2”. Ймовірно, у цей момент Москва спромоглася корумпувати Орбана.
Після цього він почав відкрито просувати курс на “неліберальну державу” і дедалі частіше орієнтуватися на модель путінської Росії.
За словами людей з його оточення, Орбан не має жорсткої ідеології, а погляди для нього є інструментом утримання влади. Вони вважають, що якби ліберальний курс приносив йому більше політичного зиску, він не відмовився б від нього.
