Заради миру треба повірити у війну: ексбранець «ДНР» Асєєв пояснив, чому російська ескалація перетворилася на блеф

Різне

Колишній бранець терористів «ДНР», журналіст і письменник Станіслав Асєєв вважає, що Росія навряд чи зважиться на повномасштабну війну з Україною. Як докази на користь того, що це блеф Кремля, він наводить недостатню кількість сил на кордоні та економічні ризики.

Про це журналіст написав у своїй колонці на Радіо Свобода. На його думку, Кремль може зосередитись на інших методах, серед яких також внутрішня дестабілізація України.

Чому масштабне вторгнення малоймовірне

Асєєв навів дані західних та українських розвідок про те, що сконцентрованих навколо українських кордонів військ Росії недостатньо для захоплення навіть лівобережної частини України.

Відео дня:

«За різними даними, біля кордонів перебуває до 120 тисяч російських військових, тоді як для наступу на таку територію потрібно щонайменше 500 тисяч», – зазначив він.

При цьому, продовжив журналіст, варто врахувати опір української армії та втрати росіян, а в армії, що наступає, їх завжди більше, ніж в оборонної.

До цього Асєєв додає проблему утримання окупованої території, нагадавши також слова одного з колишніх ватажків «ДНР» Ігоря Гіркіна. Зазначимо, той заявив, що повномасштабна війна призведе до краху влади Путіна.

У тому ж Києві у разі захоплення неможливо буде провести навіть фейкові вибори за прикладом Донецька та Луганська, тому доведеться ставити своїх «гауляйтерів».

Нова «Чечня»

Журналіст відзначив висловлювання прем’єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона про те, що Путін ризикує отримати нову «Чечню» після вторгнення.

«Справді, Путін повинен пам’ятати, чим обернулася Чечня для Росії, і зрозуміти, що означає отримати другу «Чечню», але вже розміром з Україну. Такі операції ніколи не проводяться без глибокого аналізу настроїв місцевого населення, яке за будь-якої реальної соціології і забезпечить Кремлю другу «Чечню», – підкреслив Асєєв.

Він нагадав і про руйнування фейку «руского міра» про захист російськомовних. А тому, коли російськомовні громадяни відправлятимуть у той світ російських військових, важко буде пояснити, за що саме вони гинуть.

Економічна та соціальна криза в Росії

Асєєв зазначив, що у разі відключення від SWIFT або зупинення «Північного потоку-2» Росія отримає економічну катастрофу, яка закріпиться величезними витратами на війну, якщо Путін таки наважиться на наступ. Тут він нагадав про падіння на російських фондових біржах.

Все ще більше посилиться незадоволеною бізнес-елітою, яка втрачатиме гроші через «царя». А десятки тисяч трун із російським солдатами можуть спровокувати соціальну напруженість по всій країні, вважає журналіст.

На що Росія може піти

Асєєв вважає, що намір Росії визнати окуповані райони Донецької та Луганської областей може використовуватися як інструмент тиску на Захід. У разі визнання «нових держав» Москва визнає і «територіальні претензії» на інші території областей і може розпочати дестабілізацію фронту в бік Маріуполя чи Краматорська, але такий сценарій означатиме повний вихід Кремля з мінського та нормандського форматів.

Ще один варіант, який озвучив журналіст, – це розміщення ядерної зброї в Білорусі. Також він не відкидає подальшого стягування військ до кордонів України, але без наступу, щоб торгуватися із Заходом.

Окрім того, Путін може не залишати спроби дестабілізувати Україну зсередини за допомогою кібератак, неправдивих повідомлень про мінування та заворушення у Києві.

Загалом Асєєв вважає, що Росія відчуває дипломатичні нерви колективного Заходу, паралельно легалізуючи військове освоєння Білорусі та випробовуючи різні тактики дестабілізації в Україні.

У цій ситуації, наголошує він, НАТО відпрацьовує власні завдання та використовує російську загрозу як привід для збільшення та легалізації своєї присутності у Східній Європі.

Як діяти Україні

Журналіст зазначає, що Україні зараз потрібно відповідати відомому вислову: хочеш миру, готуйся до війни. Але якщо раніше ця теза розумілася буквально, то за часів гібридних воєн навіть блеф у вигляді наміру напасти має відрізнятися лише тим, що вона не відбудеться.

«Все інше – скупчення військ, пропаганда мілітаризму, виведення посольства або розрив дипломатичних відносин – повинні відбуватися по-справжньому. Завдання інформаційного симулякру – переконати, що наступ можливий. Як від цього захиститися? Так само», – підсумував Асєєв.

Прокоментуйте:
Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN