В Україні офіційно стартувала нова житлова реформа. Після підписання закону №12377 завершилася дія радянського Житлового кодексу, який десятиліттями визначав правила отримання квартир через черги та ордери. Разом із ним фактично зникає модель безстрокового користування житлом.
Для багатьох українців це означає просту, але неприємну реальність: якщо квартира досі не приватизована, у майбутньому її статус може змінитися.
Радянська система — в архіві
Новий закон скасовує Житловий кодекс УРСР — документ, який працював ще з радянських часів. Саме на його основі люди отримували житло через квартирні черги, ордери та рішення місцевих органів влади.
Тепер ця система припиняє існування. Загальні черги на безкоштовні квартири більше не матимуть попереднього юридичного значення. Механізм розподілу житла змінюється.
Держава переходить від масової моделі «квартира всім по черзі» до адресної підтримки окремих категорій громадян.
Кому залишать право на безкоштовне житло
Безоплатне житло повністю не скасовується, але перелік тих, хто може на нього претендувати, суттєво звужено.
Право залишають лише для:
військовослужбовців та членів їхніх родин;
рятувальників і поліцейських;
внутрішньо переміщених осіб;
дітей-сиріт;
людей з інвалідністю та осіб, які постраждали від катастроф.
Усі інші громадяни, які роками стояли у загальних чергах, фактично втрачають перспективу отримати квартиру від держави безкоштовно.
Найболючіше питання — неприватизовані квартири
Найсерйозніші наслідки реформа матиме для тих, хто досі проживає у неприватизованому житлі на підставі ордера.
Після завершення воєнного стану та ще через 12 місяців інститут безстрокового користування житлом буде ліквідовано. Замість нього запроваджується модель соціальної оренди.
Що це означає на практиці:
квартира залишатиметься у власності держави або громади;
проживання здійснюватиметься на умовах договору;
передати житло у спадок без оформленого права власності буде неможливо.
Фактично людина стає наймачем, а не потенційним власником.
І саме тут виникає головний ризик: якщо квартира не приватизована, юридично вона вам не належить.
Чи ще можна оформити право власності
Станом на зараз закон про приватизацію продовжує діяти за чинними правилами.
Протягом воєнного стану та року після його завершення українці ще мають можливість подати документи на приватизацію.
Однак надалі правила можуть змінитися. Законодавець уже дав зрозуміти, що модель безстрокового користування відходить у минуле, а нова система буде жорсткішою.
Юристи наголошують: це фактично останній шанс оформити квартиру у власність за відносно зрозумілою процедурою.
Чому це важливо вже зараз
Неприватизоване житло має низку обмежень:
його неможливо повноцінно продати;
складно передати у спадок;
не можна використати як заставу;
воно залежить від змін у законодавстві.
Після завершення воєнного стану квартира автоматично не стане вашою власністю. Навпаки — без оформлених документів її статус остаточно перейде у формат соціальної оренди.
І тоді ви юридично будете не власником, а орендарем.
Що змінює житлова реформа
Закон №12377 фактично змінює підхід держави до житлової політики.
Якщо раніше відповідальність за забезпечення житлом значною мірою лежала на державі, то тепер акцент зміщується на особисту відповідальність громадян за оформлення своїх прав.
Держава зберігає підтримку для соціально вразливих категорій, але загальна модель «житло по черзі» припиняється.
Підсумок
Підписання закону №12377 стало точкою неповернення для старої житлової системи.
Скасовано Житловий кодекс УРСР. Загальні черги втрачають сенс. Безстрокове користування зникає. Неприватизовані квартири після війни можуть перейти у формат соціальної оренди.
Якщо житло досі не оформлене у власність,
питання «встигнути чи ні» стає стратегічним.
Бо без приватизації ваша квартира юридично може виявитися не зовсім вашою.
