З Марією ми друзями не були, але намагалися підтримувати сусідські стосунки. Часто мій чоловік забігав до неї, щоб допомогти, бо в селі багато чоловічої роботи. А потім село облетіла новина – у вдови Марії народилася дитина. Жінці на той час уже було 40 років. Всіх цікавило одне питання – хто батько цієї дитини. Мій чоловік і далі забігав до неї, то дров нарубати, то огорожу полагодити, то картоплю викопати

Ми з чоловіком живемо в селі. Одружені ми вже тринадцять років. У нас двоє дітей: син Віктор, 12 років і донька Тетяна 6 років. Нам з Іваном по 35 років. Ми – колишні однокласники, почуття між нами виникли ще в школі. То ж позустрічавшись кілька років, ми вирішили одружитися.

Після весілля ми почали жити у мене. Мій будинок знаходиться на краю села, дуже мальовнича місцевість під лісом. Поряд з нами є ще один будинок, там жила одинока вдова Марія. Жінка вона хороша, але трохи замкнута. Марія старша від мене на 10 років, але про її красу легенди в селі ходили. У них з чоловіком дітей не було, тому коли чоловіка не стало, вона жила одна.

З Марією ми друзями не були, але намагалися підтримувати сусідські стосунки. Часто мій чоловік забігав до неї, щоб допомогти, бо в селі багато чоловічої роботи. Я, в принципі, не мала нічого проти.

А потім село облетіла новина – у вдови Марії народилася дитина. Жінці на той час уже було 40 років. Всіх цікавило одне питання – хто батько цієї дитини, але спитати у самої Марії ніхто не наважувався. Мій чоловік і далі забігав до неї, то дров нарубати, то огорожу полагодити, то картоплю викопати.

Якось мені потрібно було поїхати в місто, купити синові до школи все необхідне. Весь день мене не було, а коли я повернулася, чоловіка вдома не було. Я відразу припустила, що можливо він у сусідки. Коли я зайшла в хату Марії, зрозуміла, що не помилилася – Іван і справді був у неї, але вони мене не чекали.

Я побачила те, чого воліла б ніколи не бачити. Я вибігла з хати Марії і побігла до річки. Тільки зараз я зрозуміла, на кого схожа донька Марії, і як я раніше не помічала того, що дівчинка – точна копія мого чоловіка. Я не можу зараз описати, що творилося в моїй душі. І як тепер жити, я не знала. Образливо було і те, що чоловік проміняв мене на жінку, на 10 років старшу за мене, нехай і красиву.

В одну мить все моє життя перевернулося з ніг на голову, і як жити далі, я не знала. Я не могла повірити, що мій чоловік такий негідник. Я навіть ніколи ні про що не здогадувалася.

В той вечір я повернулася додому пізно. Іван чекав мене на подвір’ї, діти вже спали. Чоловік попросив вислухати його спокійно, без емоцій. Зібравшись з останніх сил, я присіла на лавочку біля хати. Іван сказав, що не планував мені зраджувати, але так сталося. Зв’язок їх триває вже кілька років. Мене кидати він не збирався, та й Марія його ніколи про це не просила.

А дитину вона народила для себе, навіть не просила чоловіка визнати батьківство…

Я уважно слухала чоловіка і не знала, яке рішення я маю прийняти. Пройшло вже кілька днів, а я і досі не знаю, що мені робити далі. Ситуація дуже неоднозначна – по сусідству, поряд з моїми дітьми, живе їхня рідна сестра по батькові. Що з цим робити? Як мені жити далі?

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

З Марією ми друзями не були, але намагалися підтримувати сусідські стосунки. Часто мій чоловік забігав до неї, щоб допомогти, бо в селі багато чоловічої роботи. А потім село облетіла новина – у вдови Марії народилася дитина. Жінці на той час уже було 40 років. Всіх цікавило одне питання – хто батько цієї дитини. Мій чоловік і далі забігав до неї, то дров нарубати, то огорожу полагодити, то картоплю викопати