Школа типу C
Основні зміни концепції зосереджені на підсиленні наявній цінності саду, створюючи простір для зустрічей. Шлях до класів розділяється на три зони – від громадської до приватної. Новий об’єм має шаховий фасад, що розширює зони для зібрань та створює прозорі приміщення всередині.
12 принципів трансформації
Щоб перетворити старі школи на сучасні, не достатньо вставити вікна, пофарбувати стіни чи повісити нові штори. Тому, щоб трансформувати простір через призму людиноцентричності і безбар’єрності, ми керуємось наступними 12-ма принципами:
1.Безпека понад усе
Простір, де ти в безпеці.
Психологічний, емоційний та фізичний комфорт для всіх. Велике укриття у разі небезпеки, відсутність глухих кутів та ізольованих зон – щоб запобігти цькуванню, відкриті простори, де не буде небажаних відвідувачів.
Можна побудувати найгарнішу школу в світі, але навчання неможливо буде відновити без укриття. Безпека – це найбільший пріоритет у навчанні дітей. Укриття зараз – це порожні холодні підвали, що не передбачають довготривале перебування у них. В них відсутні базові необхідні речі: від інженерних систем типу вентиляції, до рівноправного доступу для маломобільних груп населення та психологічного комфорту.
Ми розглядаємо безпеку не тільки в контексті сховища, а враховуємо всю архітектуру самої школи, що може сприяти булінгу чи агресивній поведінці, або ж навпаки, заспокоювати та сприяти здоровій комунікації.
Інструменти трансформації:
Укриття – це простір, призначений для фізичної безпеки, а також як додаткове місце для навчання.
Ролети для скляних вікон.
Школа не є лабіринтом – ієрархія просторів і навігація інтуїтивно зрозумілі.
Відсутність тупиків та закритих або ізольованих просторів в санвузлах.
Інтеграція невеликих просторів для усамітнення всередині відкритих просторів, щоб не відчувати себе постійно на виду.
У результаті ми отримаємо безпечне сховище як автономний простір, у якому можна комфортно перебувати не менше двох діб у разі небезпеки, а також продовжувати навчання за потреби, та безпечний простір школи, спроєктований за круговим принципом, де не буде темних закутків.
2. Школа — це частина спільноти
Простір, де є місце для всіх.
Школи, які ми створюємо, — це місце, де цілодобово вирує життя. Вони не закриваються, коли лунає останній дзвоник, їх двері відчинені для користування громадою — від веселих прогулянок до серйозного навчання.
Школа – це величезний простір, що працює лише 170-190 днів на рік з 8 до 16 години. Після уроків класи пустують, актова зала відкривається лише на свята, а спортивна інфраструктура використовується лише на уроках фізкультури.
Інструменти трансформації:
Спортивні майданчики та майстерні, кабінети для занять музикою чи малюванням можуть бути доступні для школярів та громади і після закінчення уроків. Окремі входи в ці простори гарантують безпеку учнів.
Відкритий мультифункціональний простір в середині школи може слугувати місцем для зборів громади, культурних заходів, бути галереєю чи кінотеатром, чи навіть місцем для танців.
Поруч із головним входом до школи знаходяться стійки для паркування велосипедів. Це дозволить учням приїздити до школи на велосипедах, самокатах та залишати їх в безпечному і видимому місці.
Освітлення робить зовнішній простір безпечним і затишним, а використання кольорового освітлення створює паркову атмосферу.
Продумане розташування вуличних розеток дозволяє проводити ярмарки, свята та інші активності на головній площі школи.
Перший поверх органічно взаємодіє з публічним простором навколо школи завдяки панорамним вікнам та скляним дверям.
Ми можемо вмістити десятки функцій, які потрібні спільноті в школі. У результаті ми отримаємо спільний простір із якісною інфраструктурою для життя, якої потребують громади на деокупованих територіях, де зруйнована інфрастуктура, або в малих громадах, в яких таких можливостей раніше не було. Школа по своїй природі є центром спільноти. Ми зробимо так, щоб вона і по формі нею стала.
3. Безбар’єрні школи
Простір, де раді всім та кожному.
Безбар’єрність — це фундамент кожного рішення. Жодних фізичних та освітніх перепон. Школи враховують, що всі діти різні, але повага та можливості, які вони отримують, — абсолютно однакові.
Тоталітарна архітектура не враховувала людське різноманіття. Сходи, відсутність ліфтів, вузькі двері та планування школи унеможливлюють рівний доступ до освіти для тих, хто отримав поранення чи інвалідність внаслідок війни, та взагалі – для всіх маломобільних груп населення.
Інструменти трансформації:
Відсутність візуального шуму, доступна навігація на прилеглих шляхах, а головний вхід чітко проглядається здалеку
Доріжки, що ведуть до школи, мають рівне покриття та є достатньо широкими, щоб група дітей могли йти поряд
На території школи – затінок, смітники та місця для відпочинку. Простори для тихого та активного відпочинку, місця для літніх людей і їх занять на свіжому повітрі, а також – місця для споглядання (хованки, де діти можуть споглядати гру інших дітей).
Врахуємо можливість дістатись до школи на велосипеді
Доступна вхідна група: при неможливості зробити вхід на рівні тротуару – нормативний пандус чи підйомник. Дверний проріз враховує зручний маневр для різних конструкцій, які діти можуть заносити в школу, а самі двері оглядові – щоби діти не наштовхувалися один на одного. Функція автоматичного відкривання дверей, відсутність поріжку та можливість фіксації у відчиненому вигляді.
Простори якісно освітлені та оглядові. Тактильна мапа поверхів та навігація полегшить орієнтування дітям з розсіяною увагою.
В будь-яку точку школи зручно дістатися тим, хто має труднощі в пересуванні, завдяки ліфтам, підйомникам та відсутності бар’єрів на шляхах руху
У результаті ми отримаємо безбар’єрний простір, де буде комфортно всім, і кожен матиме рівні можливості, незалежно від рівня мобільності.
4. Різноманітна шкільна територія
Простір, де кожен знайде щось для себе.
Тут дітям є чим зайнятися кожної вільної хвилини. Майданчики, зони, тераси та всі можливі простори кличуть їх назовні. Гайда на вулицю, тут так цікаво!
Шкільне подвір’я – найбільш недооцінений простір. Зараз вони пустують і не несуть в собі жодної функції.
Інструменти трансформації:
Подвір’я включатиме зони для занять на відкритому повітрі, ігрові майданчики, дворики і тераси, спортивні майданчики, місця для заходів та інші активності
Збереження наявних дерев і зелені, а також насадження нових рослин. Живоплоти можуть бути зеленими огорожами або ж виконувати функцію розділення зовнішнього простору, а дерева стануть захистом від спеки чи дощу.
Зовнішні павільйони дозволяють використовувати вуличні простори протягом усього року.
Затінення важливе для того, щоб зробити зовнішні простори більш комфортними під час сонячних днів.
У вбиральню чи гардероб можна зайти як зсередини будівлі, так і з вулиці.
Маючи закрите внутрішнє безпечне та комфортне подвір’я, і багато дверей та виходів, діти не сидітимуть в класах чи коридорах на перервах. Подвір’я може стати місцем для активного (вміщує простори для баскетболу, волейболу, воркауту) або тихого відпочинку, матиме дитячий майданчик, місце для зустрічей і заходів, місце для шкільних проєктів та експериментів
5. Багатофункціональність в усьому
Простір, де функція залежить від тебе.
Словосполучення «актова зала» змушує позіхати. Тепер на місце типовим приміщенням приходять функціональні простори. Ми надихаємо учнів давати волю уяві й користуватися просторами на повну.
Один з найбільших недоліків шкільних просторів – відсутність функціональності. Діти проводять в школі по 8 годин – як повноцінний робочий день. Але, окрім як сидіти в класі чи бігати по коридору, там зовсім нічим зайнятися.
Інструменти трансформації:
В основі проєктування просторів – багатофункціональність.
Хол може використовуватися як читальний зал, місце для проведення подій або їдальня.
Коридори використовуються як спільні простори для зустрічей та спілкування поза уроками.
Класні кімнати можуть мати різне планування, щоб залучити учнів у навчальний процес та зробити його більш інтерактивним.
Зовнішній простір може використовуватися для навчання, гри, зборів або занять спортом.
Архітектурні елементи, такі як підвіконня вікон, сходи-амфітеатри, стануть функціональним доповнення для сидіння, ігор, навчання тощо
У результаті ми отримаємо такі шкільні простори, де час поза уроками не менш важливий, а ніж час, який діти проводять за навчанням. Кожен зможе обрати ту активність для себе, яка йому до душі та використовувати простір по максимуму.
6. Хол як серце шкільної спільноти
Простір, де всі збираються разом.
У холах учні проводять перерви, збираються разом, організовують ярмарки… Тут ти ніколи не будеш почуватися самотнім — ми створюємо простір, який об’єднує всіх.
Для подій у школах є актова зала, що пустує більшу кількість часу. Пропонуємо трансформувати її у спільний хол, що об’єднує спільноту.
Інструменти трансформації:
Вхід до будівлі веде безпосередньо до основного загального простору – холу
Багатофункціональність є ключовим елементом спільних просторів
Їдальня та бібліотека також виконують функцію просторів для зборів.
Меблі-трансформери допомагають легко адаптувати цей простір для різних подій.
Фізичний та візуальний зв’язок з громадським майданчиком, а також з внутрішнім двором, робить цей простір активно залученим у життя спільноти. Атмосфера тут жвава, бо навколо завжди є люди.
У результаті ми отримаємо спільний простір для зустрічей, знайомств, брейнштормів, спільної групової роботи в холі, де також можна буде проводити події, заходи, тематичні свята та перші дзвоники.
7. Матеріали, що дарують відчуття дому
Простір, де спроєктовано навіть тактильний досвід.
Навіть зміна температури на 1°C впливає на результати іспитів. У наших проєктах кожне рішення — від натуральних матеріалів до освітлення — спрямоване на те, щоб діти навчались в ідеальних для цього умовах.
У спогадах більшості, школа – це холодна будівля з зеленими стінами і червоною підлогою. Час це змінити.
Інструменти трансформації:
Світло це не просто елемент дизайну, але й спосіб створити якісні простори, наповнені енергією. Більші вікна, прозорі двері, світлі кольори інтер’єру та легкі меблі допомагають максимально використовувати природне світло.
Дерево, як матеріал, є частиною інтер’єру, символізуючи тепло та природність. Використання деревини та фанери, втілюють природу в кожен куточок шкільного середовища.
Рослини у шкільних просторах не просто прикрашають, вони створюють атмосферу дому та затишку.
Світлі внутрішні кольори з виділеними елементами використовуються для акцентів.
У результаті ми отримаємо простори, що надають відчуття дому, а не ігрового майданчика чи суворого навчального середовища. Діти розвивають свій тактильний досвід за допомогою звуку, запаху та дотику. У цьому нам допоможуть природні матеріали, такі як дерев’яна підлога чи великі вікна для природного світла – вони створять комфортні та затишні простори.
8. Відображення місцевої ідентичності
Простір, де відчувається характер.
На зміну всім нам до болю знайомому підходу copy-paste приходить варіативність у дизайні. Ми даруємо школам справжню ідентичність, яка відображає характер громади чи міста.
Нам у спадок від радянського союзу дісталися однакові типові коробки, які копіпастом повторюються по всій країні. Ця історія знайома всім, незалежно від того, в якій частині країни ви навчалися: всі ми вчилися в школах літерою П, О, Н, з однаковим фасадом.
Інструменти трансформації:
Вибір матеріалів у школі – це крок у формуванні її унікальної особистості. Матеріали не лише надають різноманіття звичайній будівлі, але й віддзеркалюють місцеві традиції. Ми прагнемо зберегти та використовувати наявні матеріали якнайбільше, вплітаючи їх у фасади та інтер’єри.
Архітектурні рішення віддзеркалюють поточні потреби місцевості та шкільної спільноти.
Архітектурний дизайн базується на існуючій будівлі та наявних місцевих матеріалах настільки, наскільки це можливо.
Дизайн трансформації поважає контекст, тому структурне тіло будівлі зберігається, а впроваджуються лише необхідні зміни для створення кращого навчального середовища.
Вибір рослин враховує природнє кліматичне середовище
Позанавчальні активності враховують потреби та інтереси всього району.
Кожна школа має свою власну унікальну ідентичність, яка визначається розташуванням, кліматом, історичним контекстом, та особливостями шкільної спільноти і місцевих мешканців.
9. Коридори — це більше, ніж транзит
Простір, де вирує життя на перервах.
Коридори не лише об’єднують простори — вони об’єднують учнів. Із місця транзиту вони перетворюються на місце для життя. Хочеш бути активним, читати чи дрімати — тут для тебе завжди знайдеться куточок.
Якщо глянути на коридор школи, в’язниці чи лікарні – вони однакові. Довгі, порожні та гнітючі, у яких нічим зайнятися, окрім як перейти з точки А в точку Б.
Інструменти трансформації:
Створюються різноманіття робочих просторів, таких як одномісні кабінки, ізольовані ніші, закриті зони для зустрічей.
В коридорах створюються зони та ніші, які можуть служити тихими місцями для короткого денного перепочинку.
Підвіконня вікон використовуються як лавки або полиці. У внутрішньому оформленні використовуються більше грайливих елементів.
“Зелена стіна” між класами та коридорами створює додаткові функції для зонування та групової роботи
Рослини, природне світло та освітлення створюють більш затишну та людяну атмосферу.
Шафи в загальних просторах стають безпечним та зручним місцем для зберігання особистих речей.
У результаті коридор із транзитного монофункціонального простору, де не можна ні бігати, ні сидіти на підвіконні, перетворюється на спільний простір для учнів та вчителів. Їх можна активно використовувати між уроками для роботи в групах, парах чи для усамітнення і відпочинку.
10. Класи кидають виклик ієрархічності
Простір, де живе демократія.
Класна кімната — це місце, де всі рівні між собою. Тут живуть дискусії та обговорення, створені умови як для групової, так і для індивідуальної роботи. Це простір, де чути кожну думку.
Уявіть, якби столи в офісах чи ресторанах розташовувалися так, як шкільні парти: рядочком один за одним. Чи було би нам комфортно сидіти за такими столами?
Інструменти трансформації:
Гнучке планування за допомогою складних стін та мобільних легких меблів сприяє творчості
Для збереження візуального звʼязку та відкритості між класами та коридорами використовуються скляні двері.
Перші класи мають прямий доступ до власної тераси на вулиці. З міркувань безпеки ці тераси можуть бути обгороджені.
Цей принцип вже тестується на базі Нової Української Школи з молодшими школярами: де можна працювати як групами, так і індивідуально; де думка кожного важлива, а простір дає свободу самовираження під час навчання.
11. Формування стосунків через візуальний контакт
Простір, де чим більше дивишся, тим більше бачиш.
Усі простори пов’язані між собою, створюючи зв’язок учнів як із вчителями, так і один з одним. Діти зажди в центрі подій — вони учасники всіх процесів, що відбуваються навколо.
У школі все відбувається за дверима.
Інструменти трансформації:
Вікна розташовані на рівні очей дітей.
Прозорі перегородки між внутрішніми просторами створюють відчуття безпеки та дозволяють дітям стати спостерігачами всіх внутрішніх процесів.
Скляні двері та вікна до “таємничих” внутрішніх просторів можуть стати важливим елементом для підвищення залученості та знань. Наприклад, вікно до кухні, вікно до кімнати прибиральниці, вікно до кімнати охорони чи директора.
Візуальний зв’язок створює толерантність та довіру серед користувачів шкільної громади. Скляні двері між класною кімнатою та коридором розширюють простір, відкрита кухня сприяє створенню відносин між дітьми, вчителями та персоналом школи.
12. Будівля школи як учитель
Простір, де середовище надихає та скеровує.
Школа — це простір, де діти досліджують світ навколо, пізнають його та випробовують на міцність. І ми проєктуємо його так, щоб новий досвід завжди був на відстані простягнутої руки.
Тоталітарна архітектура програмує свідомість через простір. Мета радянських шкіл – виховати нормативного громадянина, що не буде відрізнятися від інших. Наша мета – виховати вільного самостійного повноцінного зацікавленого в світі громадянина.
Простори повинні створювати умови для підтримки дитячої допитливості та залученості, тому функції просторів стають багатошаровими.
Бібліотека в загальному публічному просторі доступна для всіх.Це спонукає учнів користуватись цим простором частіше.
Їдальня працює як місце зборів та зустрічей між уроками.. Це об’єднує спільноту, розмиваючи ієрархію між персоналом та учнями.
Кабінет вчителів фізично відокремлений як тихий особистий простір, хоча до нього можуть мати доступ і учні.
Трансформація школи дарує свободу: в уяві, самовираженні, спілкуванні, пересуванні і дозвіллі. Дитина навчається не тільки від вчителів. Шкільні простори мають створювати умови для різноманітних досвідів, які є потужним інструментом розвитку.
