Юрій поки не розумів, що буде робити далі, він ясно усвідомив, що до свого колишнього життя не повернеться ніколи

Україна

Ще в молодості Юрій пристрастився до чарки. Тяга до “зеленого змія” не залишила його і після одруження. За наполяганням дружини він почав шукати вихід: пив відвари спеціальних трав, приймав пігулки, навіть їздив до ”знахарки”, яка зцілювала замовляннями. Однак нічого не допомагало.

Хочеться випити – і все тут! А без чарки Юрію жити було просто ”нудно”.

Постійні непорозуміння в сім’ї, часом доходили до краю, а також те, що більшу частину зарплати Брый витрачав на чарку, і все це змусило дружину подати на розлучення. Залишившись один, він пустився берега з ще більшою силою. Згодом його звільнили з роботи. У пошуках грошей він почав продавати свої меблі, одяг…

Якось вранці, прокинувшись з важкою головою після чергової вечірньої гулянки, він кинувся до пляшки, але та виявилася порожньою. Озирнувся: з меблів залишилися табуретка і стіл, з продуктів – цвіла кірка хліба. В який уже раз огорнув відчай. І він вийшов на вулицю.

У пошуках порожніх пляшок обстежив смітники біля приватних будинків – безрезультатно. А коли заглянув в сміттєвий бак біля універмагу, мало не підстрибнув від несподіванки: цілий контейнер скляного посуду!.. В декілька заходів здав її, сто двадцять гривень. ”Це ж ціла півлітра і на закуску залишиться!” – солодко засмоктало у нього під ложечкою. І, не зволікаючи ні секунди, він поспішив в найближчий продуктовий магазин.

А біля його дверей побачив хлопчика років десяти в пошарпаній одежинці і з простягнутою рукою.

Забарився на крок.

– Дядьку, я дуже їсти хочу, – заголосив хлопчина, дивлячись на Юрія.

– А батьки твої де?

– Мамуся давно хворіє, зараз їй погано дуже!

– Що з рукою? – він помітив на другій долоні хлопчаки рвану рану.

– Об цвях порізав…

Юрій хотів було ще з ним поговорити; однак спрага випити у нього була така сильна, що, сунувши в кишеню бідолахи дріб’язок, він увійшов в магазин.

Побачивши пляшки з заповітної рідиною, що рядами стоять, проковтнув слину. Та тільки-но простягнув продавцеві гроші, перед його очима виник страдницький погляд хлопчика.

”На ті копійки, що я йому дав, він не зможе купити навіть хліба”, – подумав Юрій.

І раптом ноги самі понесли його в сусідній відділ, де він взяв здобну булку, кілька сосисок і пляшку лимонаду. Потім знову підійшов було до вітрини з випивкою, щоб на решту грошей купити хоча б ”чвертку”; проте, подумавши про долоню пацана, в відділі ліків придбав все необхідне – пляшечку йоду, вату, бинт; а згадавши бліде, виснажене обличчя дитини – ще й плитку гематогену…

Вони відійшли в сквер неподалік і сіли на лавку. Хлопчисько накинувся на їжу з неприхованою жадністю…

Потім Юрій обробив рану на його руці. А з розмови з Сашком дізнався, що його батько ніколи з ними не жив, тепер у того десь далеко своя сім’я; що крім матері, що ніде останнім часом не працює, а тепер і серйозно нездужає, у Саші з рідних нікого немає; що сам він уже близько року не ходить в школу, оскільки грошей немає не тільки на одяг і підручники, але навіть на харчування.

Юрій віддав пацану ”тридцятку”, що залишилася у нього і сказав:

– Купиш молока і даси мамі – може, поп’є. А завтра приходь сюди в цей же час, що-небудь придумаємо…

– Спасибі, дядечку, – тихо заплакав, хлопчисько припавши до нього.

Юрій ласкаво погладив його по маківці, і раптом у нього самого по щоці покотилася сльоза. Він раптово відчув у середині щось тепле. І зрозумів, що в його житті з’явився сенс, незрівнянно чистіший і прекрасніший за бажання перехилити чарчину. Він чітко побачив, що в порівнянні з турботою про цю нещасну дитину, всі мирські задоволення – нікчемні. Він відчув у своїй давно огрубілій душі ЛЮБОВ – це неземне, нескінченно-радісне і велике почуття, геть витісняють з серця все бридке і низьке.

І хоча Юрій поки не розумів, що буде робити далі, він ясно усвідомив, що до свого колишнього життя не повернеться ніколи…

Автор: Володимир Кузін.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN