Якось я знову повернулася додому пізно, і мене знову чекав чоловік. В той вечір я не витримала і зізналася, що зустрічалася не з однокласницею. Після цього зізнання я зібрала найнеобхідніші речі і поїхала до Юрія, бо була впевнена, що він мене чекає. Але я помилилася, у Юрія були інші плани і він відправив мене додому, сказавши, що нам не варто більше бачитися

Життєві історії

Якось я знову повернулася додому пізно, і мене знову чекав чоловік. В той вечір я не витримала і зізналася, що зустрічалася не з однокласницею. Після цього зізнання я зібрала найнеобхідніші речі і поїхала до Юрія, бо була впевнена, що він мене чекає. Але я помилилася, у Юрія були інші плани і він відправив мене додому, сказавши, що нам не варто більше бачитися

Я хочу розповісти свою історію лише для того, щоб інші жінки не повторили моєї помилки. У мене був чудовий чоловік, але я сама все зіпсувала, погнавшись за минулим. Тепер я розумію, що минуле завжди треба там і залишати.

Коли я ще вчилася у школі, у старших класах мені дуже подобався Юрій – хлопець з паралельного класу. Він був дуже гарний, модний, він подобався багатьом дівчаткам. Так що коли він звернув на мене свою увагу, я була безмежно щаслива. Ми зустрічалися півтора року, до закінчення школи. Я вже мріяла, як піду під вінець з Юрієм, і ми разом проживемо довге і щасливе життя.

Але у нього були інші плани, він сказав, що нам треба розлучитися. Тому що у нього згасли почуття до мене. Я дуже болісно пережила цей розрив, багато сумувала, і, взагалі, не знала, як я житиму далі без нього. Але потім почалися іспити, потрібно було поступати в університет, потім навчання, перша сесія. І моя нещаслива любов якось відійшла на задній план.

На третьому курсі я познайомилася з майбутнім чоловіком Тарасом, він навчався на суміжній спеціальності. Ми почали спілкуватися: спочатку на перервах між парами, потім якось сходили погуляти після занять. Та й почали зустрічатися. А через рік після закінчення університету, ми одружилися. Ще через рік у нас народилася дитина. Тарас був хорошим чоловіком і батьком. Працював, допомагав з дитиною, до мене ставився з трепетом і повагою, пилинки здував.

Так минуло ще кілька років. Ми жили життям звичайнісінької сім’ї. Іноді Тарас дарував мені квіти і подарунки, але це в оновному на свята. Можна сказати, я була щасливою дружиною. Але якось в одній відомій соцмережі я побачила в рекомендованих друзях того самого Юрія. Піддалася якомусь пориву і написала йому. Він відповів, і кілька тижнів ми просто переписувалися про колишніх однокласників, просто про життя, згадували якісь сценки зі шкільного життя.

А потім він запропонував зустрітися, погуляти. Я трохи сумнівалася, та вирішила, що нічого в цьому поганого немає. Але чоловікові я сказала, що зустрічаюся з колишньою однокласницею, просто щоб він не хвилювався.

Зустрілася я зі своєю шкільною любов’ю, ми погуляли, потім зайшли в кафе. Додому в той вечір я повернулася пізно, чоловік був дуже незадоволений, залишок вечора пройшов на підвищених тонах. Але потім ніби як помирилися. Але на наступному тижні Юрій знову запропонував зустрітися. І я погодилася. Я сама не розумію, що це було. Я розумом усвідомлювала, що роблю погано, але не могла відмовитися. Я зрадила своєму чоловікові, про що тепер дуже шкодую, але тоді я про це чомусь не думала.

Мені було соромно, але я відчувала себе такою окриленою. Якось я знову повернулася додому пізно, і мене знову чекав чоловік. В той вечір я не витримала і зізналася, що зустрічалася не з однокласницею. Після цього зізнання я зібрала найнеобхідніші речі, сказала, що за дитиною повернуся пізніше і поїхала до Юрія, бо була впевнена, що він мене чекає. Мені було трохи лячно, але я була переконана, що вчинила правильно.

Я приїхала, Юрій відкрив мені двері і дуже здивувався. Виявляється, що наші почуття були далеко не взаємні. Він просто зі мною зустрічався, заради ностальгії, але ніяких серйозних намірів у нього не було. Він дозволив мені переночувати у нього, але з ранку відправив назад додому. Чесно сказав, що нам краще більше не бачитися.

Я повернулася додому. Сказати, що я була ошелешена – це нічого не сказати. Чоловік мене зараз не проганяє, але і не спілкується, відносини у нас ніякі, адже довіри більше немає.

Судячи з усього, Тарас поки не йде тільки через дитину. Я в розпачі і не знаю, що мені зараз робити. Чи то треба розлучатися і намагатися почати життя з чистого аркуша. Чи то треба молити чоловіка про прощення, але тут незрозуміло, а чи зможе він коли-небудь пробачити.

Я вже назавжди засвоїла цей гіркий урок – потрібно вміти цінувати те, що зараз маєш. І впевнена, що більше не повторю своєї помилки, але я не знаю, чи зможе Тарас все забути і знову почати мені довіряти.

Фото ілюстративне – ezoteryka.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Якось я знову повернулася додому пізно, і мене знову чекав чоловік. В той вечір я не витримала і зізналася, що зустрічалася не з однокласницею. Після цього зізнання я зібрала найнеобхідніші речі і поїхала до Юрія, бо була впевнена, що він мене чекає. Але я помилилася, у Юрія були інші плани і він відправив мене додому, сказавши, що нам не варто більше бачитися