Військовий медик Роман Замрій відверто розповів свою історію, як деякі працівники ТЦК на Буковині зловживають повноваженнями і відверто знущаються над затриманими цивільними.
Військовий медик з Хмельниччини і ветеран війни Роман Замрій поділився історією, як його викрали працівники Чернівецького ТЦК і намалися мобілізувати, попри чинне бронювання. Він наголосив, що поділився не всіма деталями інциденту, бо не хоче шкодити мобілізації. Проте навіть розказане наводить жах і сором, що таке могло статися у нашій країні. Ветеран наголошує, що дні, проведені у ТЦК нічим не відрізнялися від російського полону. tsn.ua
Свою історію Роман Замрій опублікував у Facebook.
«Для цього не буде назви. Я просто опишу події і мої висновки. Я ніколи не просив розголосу, але хочу, щоб це почули всі. Пробачте, я пропускатиму слова, але ви зрозумієте їх значення. Я пропускатиму речення, про які ви здогадаєтесь і пропущу абзаци, які ви навіть уявити не можете. Але я їх пропущу, бо моє серце зажате між невимовною злістю на конкретних людей і бажанням не нашкодити мобілізації, від якої залежить виживання країни», — почав свій пост ветеран.
Затримання
Роман розповів, що його затримли 4 червня ввечері на блокпосту в Чернівецькій області поблизу Хотина. Сестра ветерана навіть публікувала у соцмережах оголошення про його зникнення.
За його словами, документи взяв на перевірку представник ТЦК, після чого сів в його автомобіль і попросив підвезти його до військомату, щоб скинути документи, які підтверджують право на відтермінування на адресу військомату.
«На порозі військомату він попросив телефон, щоб занести туди дані, куди переслати фотографії, але одразу забрав телефон і зник. Цього працівника я більше ніколи не бачив», — зазначив Роман.
Оскільки документи про бронювання були на телефоні (очевидно, йдеться про застосунок «Резерв+»), чоловік тепер не міг довести, що має право на відстрочку.
«ВЛК була цирком»
«Рентгену просто нема, він відсутній. Від слова зовсім. Там просто пишуть, що ви здорові. Так що навіть туберкульоз — це проблема вже потім війська, а не цього моменту. Я зрозумів, що це цирк і просто вже ради правди сказав, що у мене камінці у нирках. Мені сказали, що нема. Я обурився, бо знаю, що є. Мені повернули екран ноутбука: „ось ваша електронна карточка — немає“. Я підійшов до колеги і показав, що у нього закритий доступ до моєї картки, а щоб отримати доступ, — там є кнопка спеціальна, мені відправляється смс, я підтверджую, і картка відкривається. Все клас — тільки телефон в ТЦК і його вони не віддадуть, смс не подивляться і доступу до даних не буде, отже — „всі здорові“, — описав він проведення ВЛК на Буковині.
Ув’язнення
Далі Роман опинився у приміщенні, схожому на підвал.
«Все за гратами. На вас направлена камера, двері зачиняють ззовні на замок. Кімната побита, смердюча і дихати нічим. Вона не відрізнялась від підвалу нічим. Далі — неволя. На жодні запитання відповідей нема», — зазначив він.
Ветеран переповів свій діалог з працівниками ТЦК (на скриншоті).
Чоловік скаржиться, що затриманих цивільних у ТЦК навіть не хотіли виводити у туалет. Воду і їжу давали лише у першу ніч затримання.
«Я просив зв’язатись з 57 бригадою, називав дані, щоб мене відправили до моїх (у цій бригаді Роман Замрій раніше був парамедиком — Ред.). Ніхто нічого не слухав. За одну годину, запихнули в бус і завезли в ту ж кімнату, закрили на замок. Наступні 2 дні повітря, чи щось за межами кімнатки ми не бачили», — розповів він.
«Побратими» по нещастю
Разом з Романом «на підвалі» опинився майор авіації і 27-річний хлопець.
Майор авіації мав відношення до авіаційної бригади і просив відправити його туди. Натомість ТЦК у Хотині вперто хотів направити офіцера у піхоту.
27-річний хлопець своєю чергою розповів, що не мав ні броні, ні підстав для відтермінування, знав, що могли мобілізувати і був не проти, тому не ховався і не тікав. Він катався з дівчиною на велосипедах. Посеред дороги його скинули з велосипеда, забрали телефон і затримали.
«Він благав про телефон, щоб просто сказати дівчині покинути велосипед, змиритись із втратою і просто повертатись додому. Але з нього просто сміялись. Я дивився на цих двох чоловіків. Молодий хлопець зі сльозами на очах, він просто хотів подбати про дівчину… Він казав, що до сьогодні був не проти служити, тому не бронювався і не ховався. Але тепер… Він таку країну захищати не бажає… Він знайде спосіб, щоб тепер не служити», — розповідає парамедик про слово свого так би мовити «сусіда».
Майор авіації натомість повторював, що відправив хвору матір на нагляд, бо ухвалив рішення повернутись на службу в авіацію, але тепер сказав, що «не бачить сенсу, бо те, що він побачив перевернуло його світогляд, більше бажання служити нема».
Далі ще гірше — голод і спрага
«Та все ще могло погіршуватись. Уявити складно, але… Могли ще позбавити води і їжі. Могли і зробили. Близько 01:00 підняли з ліжок і запихнули в автобус, далі їхати понад 16 годин. Без їжі і води», — розповів Роман.
Далі він навів свій діалог з працівником ТЦК (на скриншоті):
«Військові проти військових»
Він розповідає, що військові ТЦК сперечалися з майором і не хотіли відпускати Романа, бо «вже провели його по всіх документах як мобілізованого».
«Я спостерігав картину, яка просто на налазила мені на голову. Військові проти військових. Далі крик лиш посилювався. Офіцер бригади не спинявся: „у цього діюча бронь! Як ви можете його мобілізувати, відкрийте ж його телефон!“ „У цього перша група інвалідності, навіщо? Як ви могли? Майор з авіації??? Ми не візьмем його. Ми піхота, таких як він на країну лиш сотні, завезіть його в авіаційну бригаду, ви що“. Це продовжувалось годинами. Годинами не налазило на голову ні мені, ні кому з рештками здорового глузду», — розповів деталі конфлікту ТЦК з офіцером бригади.
Міркування про мобілізацію
Роман Замрій певен, що без мобілізації нашій країні не встояти. Проте наголошує, що немає більшого злочину у військовий час, ніж вбити бойовий дух своїх же мобілізованих чоловіків і вбити бойовий дух армії.
Парамедик наголошує, що неприпустимо забирати у мобілізованих телефони, не давати їм можливості спілкуватися з рідними.
«Навіщо ви робите так, що останнє побачене солдатом перед війною — таке розчарування в своїй країні? Ви хочете, щоб вони не тікали і вірно служили, показуючи їм три дні закритих на замку, без зв’язку з рідними і без права на туалет, позбавлені свободи і останню добу їжі і води?», — обурюється ветеран.
Замрій вважає, що проведені ним 3 дні у ТЦК фактично нічим не відрізняється від полону в Росії.
«Дякую, хоч мене не били, бо майора на моїх очах били. Я не все написав, що хотів, бо ми без мобілізації програємо війну і всі загuнемо. Я не все написав, повірте, далеко не все, що я бачив за ці 3 дні! І ви можете закрити мені рот і позбавити голосу, але це був один з останніх голосів у вашу підтримку, ви не той голос закрили, бо я підтримував вас! Можливо тому я все ще не можу відійти від шоку. Не в мобілізації справа! А в ваших методах», — підсумував Роман Замрій, звертаючись до ТЦК,
Зауважимо, що Чернівецький обласний ТЦК та СП на звинувачення ветерана не відповів і інцидент поки не коментував.
