Як тільки труну з тілом відкрили – тишу просто розірвав плач.. То плакала Миколина мама…

За останні дні вже вдруге в центрі Києва знімаю прощання з загиблим військовим.

14 липня на Майдані провели Тараса Матіїва. Він загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Троїцького на Луганщині

Сьогодні — Микола Ільїн, медик, який загинув, вивозячи тіло з сірої зони, коли наша неозброєна евакуаційна група, з білими пов’язками та у білих касках, потрапила у засідку російських окупаційних сил.

До таких важких зйомок неможливо звикнути. А взагалі, дуже прикро, що майже завжди з такими людьми ми знаймось лише в час прощання.

За годину до початку церемонії біля собору почали збиратися друзі та побратими. Трохи на віддалені від входу у супроводі близьких стоїть мама Миколи. Під’їздить військовий катафалк з труною.

Двоє військових, які привезли тіло, поклали руки на труну, та довго стоять, закривши очі.

В соборі труну накривають українським, білоруським та естонським прапорами. Микола народився в Білорусі, але в 2006 році переїхав до Естонії, там отримав статус біженці та громадянство. Службу в українській армії проходив як доброволець, на законних підставах.
Далі була спокійна служба, яку провів отець Андрій.

Найважче прощання давалося молодим. У багатьох на очах були сльози. Наприкінці сонце почало світити крізь вікна собору, і коли військові почали виносити труну, то сонячні промені немов підсвітили шлях на небо.

Вже після закінчення церемонії, коли домовину з тілом погрузили до військового катафалку, ранкову тишу розірвав плач Миколиної матері. Ми маємо всі бути вдячні сину Білорусії.

Це найвищий вияв солідарності, віддати життя за країну, в якій ти не народився, але яка стала твоєю справжньою домівкою. Вічна пам’ять Герою!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Як тільки труну з тілом відкрили – тишу просто розірвав плач.. То плакала Миколина мама…