Як доглядати за шефердією на своїй ділянці та як використовувати її плоди

Різне

Шефердію можна вирощувати на своїй ділянці і використовувати її плоди у їжу.

Шефердія — родичка обліпихи — знайома не усім садівникам. Ця рослина походить з Північної Америки, де її називають Buffaloberry, або ягодою бізона. Завдяки привабливому зовнішньому вигляду шефердія успішно використовується у ландшафтному дизайні, а її плоди можна вживати у їжу, інформує Ukr.Media.

Шефердія належить до сімейства Лохові і включає 3 види чагарників або дерев: шефердія срібляста (Shepherdia argentea), канадська (Shepherdia canadensis) і круглолиста (Shepherdia rotundifolia). Відкрив шефердію професор ботаніки Філадельфійського університету Томас Наттолл у 1818 році. Зараз шефердію можна зустріти у ботанічних садах, парках і на присадибних ділянках.

Зараз мова піде саме про шефердію сріблясту, оскільки круглолиста недостатньо холодостійка, а канадська не володіє цінними у харчовому сенсі плодами.

Як росте шефердія

Шефердія срібляста — розлогий колючий чагарник або дерево заввишки до п'яти метрів. Овальне, подовжене щільне листя завдовжки близько 6 см покрите з обох сторін сріблястим пушком, завдяки чому рослина і отримало свою назву.

Шефердію часто висаджують у якості щільного живоплоту, тому що пагони рослини біля самої землі починають гілкуватися і переплітатися, утворюючи густу крону. У квітні пагони вкриваються крихітними жовтими квітками, які розпускаються, перш ніж виростає листя. Але особливо ефектно рослина виглядає влітку і восени, у період масового дозрівання плодів.

Оскільки шефердія належить до дводомних рослин, для отримання врожаю на ділянці рекомендується вирощувати і чоловічі, і жіночі чагарники (на 5-6 "дівчаток" повинен бути мінімум один "хлопчик"). На чоловічих рослинах бруньки більші за жіночі і мають округлу форму, у жіночих — бруньки дрібні і трохи загострені.

Шефердія невибаглива і добре пристосовується до умов проживання. Вона може зростати навіть на кам'янистих ґрунтах, бідних на органічні речовини. На корінні рослини утворюються бульби з бактеріями, які засвоюють азот з повітря. Щоб плодоношення було рясним, а ягоди — більш солодкими, слід підібрати для посадки відкрите сонячне місце. Шефердія добре переносить посуху і не полюбляє застій вологи. Полив необхідний тільки у спекотну погоду, під час дозрівання плодів.

Для нормального розвитку рослини бажано регулярно розпушувати землю у прикореневій зоні. Це забезпечує доступ повітря до коріння, яке розташовується у поверхневому шарі ґрунту. Крім того, шефердія час від часу потребує омолоджуючої і санітарної обрізки. На присадибних ділянках висоту рослини зазвичай обмежують на рівні двох метрів, що надає шефердії декоративний вигляд і полегшує збір врожаю.

Як використовувати ягоди шефердії?

Під час вживання у їжу ягід шефердії варто дотримуватися обережності людям, схильним до алергічних реакцій, що страждають на виразкову хворобу шлунку, а також вагітним і жінкам, що годують грудьми.

Ягоди шефердії відрізняються кислуватим терпким смаком з невеликою гіркуватістю і особливим ароматом. Їх можна їсти у свіжому або висушеному вигляді, а також готувати пікантні соуси, різні варення, компоти, робити настоянки, наливки та інші напої. Завдяки вмісту пектину, плоди шефердії підходять для приготування мармеладу, желе, пастили і начинки для пирогів та вареників.

Плоди шефердії можна перетирати з цукром і зберігати у прохолодному місці протягом року. Але для такої заготовки цукру знадобиться у два рази більше, ніж ягід. Багато садівників не заготовляють ягоди на зиму, а протягом усієї зими вживають їх у свіжому вигляді, тому що плоди цієї дивної рослини можуть триматися на гілках до настання весни, якщо, звичайно, їх не з'їдять птахи.

Плодоносить шефердія близько 50 років і за мінімального догляду радує садівника своїм декоративним виглядом та гарним урожаєм. Ця чудова рослина, безсумнівно, варта того, щоб виділити їй місце на присадибній ділянці.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN