Я є власницею двох квартир: одна залишилася від батьків, а друга дісталася мені від чоловіка. Обидві квартири на мене записані. Коли син одружився, я віддала їм двокімнатну квартиру чоловіка, а самі з донькою залишилися в трикімнатній, з прицілом, що коли вона виросте, то ми розміняємося. Так і у кожного з дітей, і у мене буде своє окреме житло. Але нещодавно невістка захотіла помінятися квартирами, син її підтримав. А я не хочу віддавати їм своє житло

Життєві історії

Я є власницею двох квартир: одна залишилася від батьків, а друга дісталася мені від чоловіка. Обидві квартири на мене записані. Коли син одружився, я віддала їм двокімнатну квартиру чоловіка, а самі з донькою залишилися в трикімнатній, з прицілом, що коли вона виросте, то ми розміняємося. Так і у кожного з дітей, і у мене буде своє окреме житло. Але нещодавно невістка захотіла помінятися квартирами, син її підтримав. А я не хочу віддавати їм своє житло

Я відношуся до людей, які завжди намагаються згладити гострі кути, але в нашій родині склалася така ситуація, що я вже й сама не знаю, що робити. Справа в тому, що невістка забажала розпорядитися нашим майном.

– Навіть не думай на це вестися, – попередила мене двоюрідна сестра, яка в курсі цієї ситуації. – Я і про те, щоб обмінятися, не кажучи вже про те, щоб дозволити продати, та ще з переоформленням.

Я, в принципі, і не збираюся, тільки я дуже втомилася від усього цього. Вже зовсім немає сил, щось їй пояснювати. Та й син ображається, він, так би мовити, у Галини під каблуком. Відчуваю, що скоро і спілкуватися зі мною перестануть.

У мене є двоє дітей від першого чоловіка, син Сергій 30-ти років і дочка Оксана. Їй тільки 14 років. Сергій 5 років тому одружився з дівчиною, на ім’я Галина, три місяці тому в їх родині народилася друга дитина – син. Старшій внучці зараз 3 роки.

Я є власницею двох квартир: одна залишилася від батьків, а друга дісталася мені від другого чоловіка, якого теж уже немає. Обидві квартири на мене записані. Коли Сергій одружився, я віддала їм двокімнатну квартиру чоловіка, самі з донькою залишилися в трикімнатній, з прицілом, що коли вона виросте, то ми розміняємося. Так і у кожного з дітей, і у мене буде своє окреме житло. Здавалося б, живи, молода сім’я, радуйся, є де, є на що, хоч і важкувато в другому поспіль декреті Галині, але я вважаю – жити можна.

Молоді і раділи, рівно до народження другої дитини. Потім невістка почала співати незрозумілі для мене пісеньки.

– У нас сусіди нові, – розповіла Галина мені через тиждень після виписки, – цілодобово не спимо, такі гучні попалися. Вже й не знаю, що з ними робити, адже у нас вдома немовля.

І так мало не щодня невістка телефонувала і розповідала про те, в яких нестерпних умовах вони живуть: бідна молода мати не висипається, син мій теж, внучка старша і малюк не сплять зовсім через шум і музику сусідів.

Я набралася хоробрості, зайшла до тих самих нових сусідів. Милі люди, спокійна сім’я, у самих двоє діток. Справжні мотиви Галини розкрилися поступово. До скарг на те, що діти не сплять, додалися скарги на те, що транспорт в тому районі ходить рідко, магазинів мало, поліклініка далеко, з дітьми гуляти піти нікуди.

А потім і зовсім дружина сина видала:

– Ви удвох з дочкою, а нас четверо в двійці, давайте поміняємося квартирами.

Я відразу заявила – мінятися не буду, трикімнатна квартира моя, я тут все життя прожила, з неї мені потім і дочці треба щось виділити. Та й дочка ж в школу ходить, от радість їй буде годину з гаком на дорогу витрачати? Та й у мене тут робота поруч, друзі, подруги. Тоді Галина зайшла з іншого боку: не хочете мінятися, дозвольте нам квартиру продати, а купити в іншому районі.

Та ще й син почав просити, мовляв, дружина йому спокою не дасть. Але Галина ж не просто продати просила, а з переоформленням, щоб я продала, а на ім’я сина нову купила. Ось тут я і відмовила. Так, якщо що я доведу, на які гроші була куплена квартира Сергія, але воно мені треба? На рівному місці шукати собі проблем.

– Я двох дітей народила, – сказала Галина, – а Ви подумки мене з чоловіком розлучаєте, без батька власних онуків залишаєте? І що, я навіть за онуків не заслужила частину житлоплощі?

– А це нехай у своїх батьків запитає, – ятрить моя сестра. – Вони їм теж онуки, нехай виділять їм власність. У Галини ж ще брат з сестрою є?

Є, тільки я зрозуміла, що Галині там розраховувати нема на що, молодші діти – від вітчима, а квартира, де вони живуть – його. Ось вона і прагне відкусити тут шматочок. І так це негарно, козиряти дітьми.

А мій син, замість того, щоб подумати, в рот дружині дивиться. Я в їхні стосунки не втручалася, з перевірками не приходила, тим, що квартира на мені – ніколи не козиряла.

Я вважаю, що якби наміри невістки були чисті, то вона погодилася б і на те, щоб квартира була продана, а нова була б придбана теж – на моє ім’я. А робити так, як вимагає дружина Сергія, я не збираюся.

– Я для твоєї мами – пусте місце, гаразд, я з цим змирилася, – вселяє Галина чоловікові. – Але вона і дітей наших ні в що не ставить, інакше б не упиралася.

Я цих звинувачень не визнаю, бо вважаю, що і про сина подумала, і про дочку, і про онуків: Сергій відповідальний, він від дружини точно нікуди не дінеться, якщо Галина сама не буде ініціатором розриву.

– Ось на цей випадок і підстрахуйся, – робить припущення сестра. – Може все ще налагодиться, а якщо ні – так продаш цю квартиру, купиш нову, де скажуть і синові її просто подаруєш. Тоді у невістки на неї не буде ніяких прав.

Я дуже на це сподіваюся, що все налагодиться, тільки зараз з сином у мене стосунки прохолодні, і до онуків в гості зайвий раз і не прийдеш, щоб не загострювати і обвинувачення не вислуховувати. І що робити, як правильно поступити?

Фото ілюстративне – 2gueens.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Я є власницею двох квартир: одна залишилася від батьків, а друга дісталася мені від чоловіка. Обидві квартири на мене записані. Коли син одружився, я віддала їм двокімнатну квартиру чоловіка, а самі з донькою залишилися в трикімнатній, з прицілом, що коли вона виросте, то ми розміняємося. Так і у кожного з дітей, і у мене буде своє окреме житло. Але нещодавно невістка захотіла помінятися квартирами, син її підтримав. А я не хочу віддавати їм своє житло