Я вже 10 років розлучена. Троє моїх дітей зовсім дорослі вже люди, але не спілкуються між собою. Інколи мені люди говорять: – Ти неправильно виховала своїх дітей! Але я всіх ростила зі щирою любов’ю, а тепер навіть за одним столом їх зібрати не можу, кожен приходить сам, і попереджає мене, щоб інших не було

Життєві історії

Я вже 10 років розлучена. Троє моїх дітей зовсім дорослі вже люди, але не спілкуються між собою. Інколи мені люди говорять: – Ти неправильно виховала своїх дітей! Але я всіх ростила зі щирою любов’ю, а тепер навіть за одним столом їх зібрати не можу, кожен приходить сам, і попереджає мене, щоб інших не було

Дуже часто люди кажуть про матір, яка виростила поганих дітей: «Ви неправильно їх виховували!» Ну як неправильно, адже вона їх годувала, одягала, дала освіту, просто характер у кожного свій. Мені теж часто говорять про погане виховання моїх дітей, і я сама бачу, які важкі відносини між моїми трьома дітьми, але я всіх ростила зі щирою любов’ю, турбувалася про них за першої хвилини. А який вони собі шлях у житті зробили – це їх вибір. Тільки у мене один біль: мої діти один одного ненавидять. Їх неможливо зібрати разом за одним столом, побачити їхні обійми між собою, адже при зустрічі вони швидше уникають один одного, не хочуть бачити найрідніших людей!

Я вийшла заміж і народила першу донечку в 21 рік. Чоловік дуже сильно хотів сина, тому засмутився, коли з’явилася дівчинка. Ну нічого, я взяла все виховання на себе, дала їй подвійну батьківську любов в той час, коли чоловік гарував на двох роботах, тільки щоб вдома не сидіти. Він мені говорив:

– Ну що ти так бігаєш біля неї, в усьому їй годиш? Вона ж потім тобі на шию сяде!

Та я його не слухала. Друга народилася теж дівчинка. Чоловік знову засмутився, але сказав, що буде ростити її по-пацанськи, щоб не була такою примхливою як перша. І правда, друга дочка і так росла більш активнішою, грала з хлопцями в футбол, ходила у спортивні гуртки. Але чоловік втратив до неї особливий інтерес, коли народився третій хлопчик – він повністю розчинився в його вихованні.

Діти росли і ніби розділялися на три табори: старша ревнувала до молодших, вважаючи лише себе єдиною королевою, у середньою був дуже важкий характер, а син сестер, складалося таке враження, взагалі не любив, бо татом йому було дозволено все.

Вже у той час без суперечок навіть жодне сімейне свято не пройшло. Скільки разів я збирала всіх дітей, плакала і благала помиритися між собою. Вони так і робили, і на якийсь час в родині запановувала тиша. Але варто було хоч комусь спровокувати суперечку і знову починалося все спочатку.

Весь час я намагалася поселити між своїми дітьми любов та повагу до рідних людей, але вони росли, а з роками нічого не змінювалося. Вони наче чужі люди між собою.

Відтоді кожен пішов своїм шляхом. Старша дочка живе зі своїм чоловіком, дуже далеко від нас. У неї двоє діток, але поки я їх бачила лише по скайпу, милі внучата. Середня ледве закінчила навчання, тільки тому, що я її вимолила це зробити. Закінчила, відразу вийшла заміж. Пишного весілля не робили, посиділи в кафе з друзями, нас навіть не покликали з чоловіком. Через місяць вона вже розлучилася. Мене з батьком зовсім не слухається, сама собі життя псує. Один син успішно закінчив інститут, працює в банку, але характер у нього дуже зарозумілий. До цих пір живе з батьком і поки не одружився.

І ось я одна вже як більше 10 років після всіх цих подій. Діти мене не забувають: дзвонять, зрідка приїжджає середня дочка. Син теж інколи дає про себе знати, інколи заходячи до мене, але з умовою, що сестер не буде вдома. Старша тільки обіцяє як-небудь приїхати, але я розумію, що це тільки відмовки. Дочки з батьком не спілкуються, бо кажуть, що він їх не любить. Та й сестри між собою не можуть налагодити відносини, навіть в соцмережах не дружать. Кажу кожній дитині: помиріться, ну що вам тепер ворогувати, не діти ж вже давно, а зовсім дорослі люди, то ж в дитинстві лише через цукерки билися, пора б уже зібратися і посміятися над усім цим. Але всі вони вперті, живуть зі злістю в серці один до одного. Не виходить у них пробачити дитячі образи.

Я часто плачу ночами в подушку. Що я зробила не так? Можливо, зайву увагу приділяла старшій доньці, меншій мало уваги дала? Можливо, я даремно повністю довірила сина його батькові, що він навіть вважав за краще жити з татом після нашого розлучення? Можливо, я і погана мама, але шалено люблю всіх своїх дітей і онуків хочу побачити в житті, а не по скайпу. Але мабуть ніколи у мене не вийде зібрати всю родину, навіть якщо буду йти в інший світ. Дуже гірко мені, знову сумую.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Я вже 10 років розлучена. Троє моїх дітей зовсім дорослі вже люди, але не спілкуються між собою. Інколи мені люди говорять: – Ти неправильно виховала своїх дітей! Але я всіх ростила зі щирою любов’ю, а тепер навіть за одним столом їх зібрати не можу, кожен приходить сам, і попереджає мене, щоб інших не було