Я думав, що це просто розповідь про двох собак, поки не дізнався про їх секрет

Різне

Ця правда розкрила мені очі.

Жила-була собака у великому і просторому будинку в центрі міста. Хоч у неї і було багато іграшок, і дуже багато місця для ігор і розваг — вона ненавиділа коли її залишали вдома одну, інформує Ukr.Media.

День за днем ​​вона з сумним виглядом дивилася у вікно, на проїжджаючі машини, на пішоходів… І їй так і хотілося на вулицю… Собака мало приділяла уваги своїм іграшкам, вона дивилася тільки на закриті двері і запнуті завіски. Щовечора вона чекала свого господаря, не тому що любила, а тому що вона могла вискочити на вулицю коли він відкривав двері.

Коли собака чула звуки провертання ключів в замковій щілині вона летіла до дверей і намагалася вискочити на вулицю, але господар, який звик до її спроб втекти, акуратно і швидко заходив в будинок що б собака залишалася всередині.

У декількох кілометрах жила ще одна собака, жила вона в будці на міській фермі, на краю ферми була ущелина з якої видно річку, а з іншого боку — ліс. Там не було паркану, але собака не тікала, бо боялася пропустити прихід свого господаря.

Щовечора коли господар приходив додому собака ходила за ним і хотіла потрапити в будинок не тому що її там щось цікавило, а тому що там був її господар. І кожен вечір коли її господар приходив він вихлюпував свою любов до собаки, і потім коли він відводив її в будку вона радісно махала хвостом і була щаслива. Навіть в халупі вона була так задоволена присутністю господаря, що зовнішній світ не мав для неї ніякого значення.

Урок: Щастя приходить не тоді коли ми зосереджені на обмеженнях, а коли зосереджені на близьких. Обмеження нас можуть уберегти від небезпек, але любов до близьких прибирає будь-які перешкоди.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN